Рутілій Паладій

Рутилій Тавр Еміліан Палладій(лат. Palladius Rutilius Taurus Aemilianus ; жив у IV столітті) - давньоримський науковий письменник про сільське господарство.

Рутілій ПаладійДата народженняДата смертіКраїнаРід діяльності
IV століття[1]
IV століття[1]
  • Древній Рим
письменник

Про його життя збереглося мало відомостей. Відомо, що він жив Італії в IV столітті зв. е., мав класичну освіту і був багатим землевласником: володів землями у південній Італії та Сардинії, особисто керував своїми маєтками. За деякими даними, був гало-римського походження.

З його ім'ям до нашого часу дійшов твір про сільське господарство в 15 книгах ("De re rustica libri XIV"), перша з яких містить загальні розпорядження та настанови, в тому числі методи визначення придатності ґрунту і, головне, великі описи різних сільськогосподарських будівель ( від комор та водяних млинів до пасіки, голубника, павичника і навіть окремих описів підвалів та горищ) з детальними поясненнями щодо їх архітектурних елементів та дизайну; Майже кожній споруді присвячена окрема глава. Наступні 12 книг представляють докладний перелік сільських робіт (включаючи виноградарство, збирання оливок та меду, виготовлення оливкової олії та вина, ремонт будівель) за місяцями року, які необхідно здійснювати для отримання гарного врожаю; 15-та, що раніше вважалася 14-ою, трактує у віршах про розведення садів і догляд за плодовими деревами і присвячена Пасифіду, якого іноді ототожнюють з префектом столиці 355 року. 14-та книга, виявлена ​​у XX столітті, присвячена ветеринарії та догляду за сільськогосподарськими тваринами. Вважається фактично останнім сільськогосподарським письменником античності;його твір цінний як інформацією про принципи обороту продовольчих товарів у той час, так і своєю мовою, в якій зустрічається велика кількість сільських технічних термінів та вульгаризмів.

У Середньовіччі твір Паладія — завдяки своїй стислості та практичному розподілу матеріалу — дуже багато читався. Найкращий рукопис - Паризька № 6842, X століття. Видання в колекції "Scriptores rei rusticae" (відома обробка належить Нізару, Париж, 1842). 1-а та 15-та (під назвою 14-й) книги були видані Шміттом у 1876 та 1877 роках.