Ще один повернувся з того світу
У Франції 45-річний чоловік постраждав від найсильнішого серцевого нападу. Інтенсивний масаж серця не привів його до тями, і він помер ще дорогою до найближчої лікарні. Коли французькі лікарі почали готувати тіло померлого до трансплантації органів, він дихав.
Зіниці чоловіка стали реагувати на світ, у наявності були всі ознаки того, що він може відчувати біль. У результаті серце чоловіка забилося. А за кілька тижнів він уже міг ходити і говорити. Ця подія викликала багато суперечок у галузі медичної етики.
«Ця ситуація – разючий доказ того, що реанімація – не до кінця досліджена галузь медицини. Все ще відкритим питанням залишаються критерії, за якими можна констатувати смерть людини», - йдеться у повідомленні Комітету з етики Франції.
Випадок спровокував суперечку між лікарями та пресою: газета Le Monde присвятила цілу смугу статті під заголовком «Донор не був мертвий!»
Головним предметом обговорень для Комітету з Етики став статус людини, яка потрапила в реанімацію: чи є вона пацієнтом, якого необхідно врятувати, чи потенційним донором.
Лікарня, в яку потрапив щасливчик – одна з дев'яти по всій Франції, де дозволено трансплантацію органів пацієнтів, які померли від серцевого нападу. Ця програма була запущена у 2007 році. В інших лікарнях трансплантація також можлива, але «в хід» сердечники не йдуть.
Програма була запущена, щоб знайти нові «джерела» органів, хоч би як це жахливо це звучало. Справа у тому, що у Франції на органів чекають більш ніж 13 000 осіб, а торік 231 померли, так і не дочекавшись донорів.
Якщо проводити реанімацію трохи довше, можливо повернути пацієнта до життя. Усі членикомітету визнали, що ці випадки – виняткові, але все-таки трапляються у практиці кожного.
В країнах СНД у донорських органах потребують 75000 осіб. З них 48000 необхідна нирка.
У нашій країні за законом смерть повинна констатуватися консиліумом лікарів після процедури, яка встановлює загибель головного мозку. Якщо після смерті близькі родичі або законний представник потенційного донора заявили про свою незгоду на вилучення органів, лікарі не мають жодного права на трансплантацію.