Шмуель Йосеф (Шай) Агнон біографія

ізраїльський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1966 року «За глибоко оригінальне мистецтво оповідання, навіяне єврейськими народними мотивами»
У 1953-1962 вийшло Повне зібрання творів Агнона у восьми томах. У 1966 році спільно з Неллі Закс Агнон за романи «Весільний балдахін» та «Нічний гість» отримав Нобелівську премію з літератури.
Є місто золотий_3: Шай Агнон
Освіта, отримана у дитинстві, виявилося у темах і сюжетах багатьох творів Агнона. Юний Агнон відвідував хедер (початкову школу), а також вивчав Талмуд під керівництвом свого батька та місцевого рабина. Підлітком Агнон став активним сіоністом.
У 1912 р. Агнон повертається до Європи та поселяється в Берліні, де студіює класиків, читає лекції з єврейської літератури, дає приватні уроки івриту, виконує обов'язки наукового консультанта. Разом із теологом та філософом Мартіном Бубером Агнон збирає перекази та притчі послідовників хасидизму. Крім того, Агнон та Бубер засновують журнал «Юде» («Jude»).
У Берліні Агнон знайомиться з єврейським видавцем Залманом Шокеном, який у 1915 році надає йому п'ятирічну стипендію для занять літературною творчістю за умови, що Агнон редагуватиме антологію єврейської літератури. Згодом Шокену вдалося заснувати власне видавництво у Берліні, у якому виходили переважно твори Агнона.
Щоб звільнитися від служби в армії під час першої світової війни, Агнон протягом кількох тижнів до проходження призовної комісії у 1916 році дуже багато курив, приймав пігулки і мало спав, внаслідок чого замість армії потрапив до шпиталю із серйозним розладом нирок.
У 1919 р. він одружився з ЕстерМаркс, незважаючи на незгоду батька, церемонію провів відомий рабин І.Я.Вайнберг. Шлюб приніс Агнонам дочку та сина. Через війну та її наслідків Агнон повернувся до Єрусалиму лише 1924 року. На той час Палестина стала підмандатною територією Великобританії. У 1927 році він оселився в районі Єрусалиму, що називається Тальпійот. Під час арабського заколоту 1929 року його будинок був розграбований, і він збудував собі новий, у якому і прожив до кінця життя.