Служба у бундесвері, Журнал Берлінський Телеграф

бундесвері

Незначні культурні відмінності

У міністерстві оборони ФРН виходять із того, що жителі інших країн ЄС здатні за необхідності легко інтегруватись у німецьке суспільство. Як зазначила в інтерв'ю DW представник відомства, жителі європейських країн «мають схожий рівень освіти, між їхніми культурами існують незначні відмінності, а німецька мова, володіння якою була і залишається основною умовою для служби в бундесвері, широко поширена». Однак на шляху реалізації ініціативи існує багато перешкод. З того часу, як 61 рік тому було засновано бундесвер, служити в ньому можуть лише німецькі громадяни. Це передбачено законом про правове становище військовослужбовців, який має бути змінено для того, щоб служити у бундесвері змогли громадяни інших країн ЄС. Наразі особи, які не мають громадянства ФРН, можуть бути прийняті на службу до німецької армії лише у виняткових випадках. За словами представника Міноборони, у збройних силах бундесверу відомий лише один такий випадок: з 2014 року військовим лікарем є громадянин Румунії. У цивільній сфері подібних прикладів більше: на держслужбі перебувають 12 громадян інших країн ЄС та ще 550 є найманими працівниками бундесверу, які служать у ФРН та інших країнах.

Багато відкритих питань

Як зазначила глава Міноборони Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen), відкриття бундесверу для громадян інших країн ЄС не може відбутися найближчим часом. Вона вказала на те, що правила, що регулюють правове становище держслужбовців, передбачають схожі можливості, проте «є ще багато питань, на які потрібно буде відповісти». У розмові з DW у відомстві пояснили, що перед зміною закону про правове становище військових необхідно насампередчергу з'ясувати у європейських партнерів, як вони сприймуть можливість служити в бундесвері. Крім того, слід перевірити, що робити з резервістами армій інших країн ЄС і як виглядатиме зрівняння прав на отримання пенсії. Вирішення багатьох питань поки що знаходиться «лише на початковій стадії», зазначили у Міноборони.

Гарний сигнал, який не слід переоцінювати

Уповноважений бундестагу у справах військовослужбовців бундесверу Ганс-Петер Бартельс (Hans-Peter Bartels) в інтерв'ю DW оцінив ініціативу, загалом позитивно зазначивши, що не варто очікувати сильного збільшення чисельності бундесверу за рахунок громадян інших країн ЄС. "По-перше, це пов'язано з мовним бар'єром: необхідно, звичайно, говорити німецькою, якщо є бажання служити в бундесвері", - вважає Бартельс. Крім того, за його словами, у реалізації ідеї можуть перешкодити деякі правові проблеми, «оскільки країни, які самі мають армію, що комплектується шляхом призову на службу, звичайно, не розглядатимуться для набору в бундесвер». Однак, країн ЄС, де діє військовий обов'язок, насправді не так багато. Серед них – Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Австрія та Кіпр. Глава Спілки військовослужбовців бундесверу Андре Вюстнер (Andre Wüstner) у свою чергу різко розкритикував ініціативу Міноборони, заявивши, що професія солдата відрізняється від інших. На його думку, між державою та солдатом існують особливі довірчі відносини, і для особи військового величезну роль відіграє його національна приналежність, незважаючи на існування спільної європейської системи цінностей. Член комітету бундестагу з питань оборони Олександр Ной (Alexander Neu) критикує те, що різниця у розмірах грошового забезпечення в країнах ЄС може залучити до бундесверу багато рекрутів, щопризведе до переманювання молодих людей із таких держав із слабкою економікою, як Румунія чи Болгарія.

Довгі традиції співпраці

служба

Мігранти зможуть проходити навчання за цивільними спеціальностями. При цьому як солдати біженці служити не зможуть, повідомила міністр оборони ФРН.

«Ідея полягає в тому, щоб вони якось повернулися до Сирії та могли допомогти у відновленні країни», – додала міністр оборони. Коли в Сирії до влади прийде уряд, здатний взяти на себе відповідальність, ФРН зможе підтримати навчання співробітників сил безпеки.

Раніше Урсула фон дер Ляйєн заявляла, що німецька армія в майбутньому зможе у певних випадках залучати до бойових дій не лише громадян ФРН, а й громадян інших країн – членів ЄС. Ця пропозиція зустріла опір у лавах Християнсько-демократичного союзу, в якому перебуває міністр оборони.

Автори: Пауль Форрайтер, Ольга Міщенко, Григорій Аросєв