Справжній чоловік чи … лох
За чашкою чаю не нудьгуємо, різні розмови ведемо про те, що в житті ми зустрічаємо, а це означає - про все
— …Однозначно будеш дурним, якщо все-таки вирішиш з ним зв'язатися! — накручують подруги тридцятидворічну Лідію. — Не благородство це ніяке, а дурість чистої води! Жити з ним не зможеш все одно.
Із сорокатрирічним Сергієм Ліда зустрічається близько півроку, але вже встигла ґрунтовно закохатися. Сергій — чоловік, яких зараз більше немає. Доброго, чесного, надійного — про таке Ліда мріяла, напевно, все життя. Три роки тому Сергій пішов від дружини, з якою прожили багато років. Пішов із валізою, залишивши колишній дружині та двом синам-підліткам усе нажите майно: трикімнатну квартиру, автомобіль, техніку та меблі.
— А як інакше? — знизує плечима Сергій. — Дружина багато років не працювала, займалася дітьми та побутом. Хіба можна її отак кинути в однокімнатній квартирі з двома дорослими вже хлопцями? Я відчуваю відповідальність за неї та дітей… Розлучилися за моєю ініціативою, просто зрозумів, що ми чужі люди. Діти не винні, і дружина також. Вона чудова мати та гарна господиня… Все правильно.
Сергій живе зараз у квартирі друга, який тимчасово працює за кордоном, платить лише комуналку, намагається накопичувати на своє житло. Чесно кажучи, виходить не дуже: у зв'язку з кризою справи на роботі у нього не дуже, до того ж він ще дає гроші дружині на дітей — хлопці ростуть, і потрібне те одне, те інше. Але своє рішення щодо майна Сергій не змінив: більше того, офіційно розлучення він оформив тоді, коли вже зустрічався з Лідією, і відмову від своєї частки у квартирі на користь колишньої дружини зробив тоді ж.
- Та гаразд, не може бути, щоб ось так пішов у нікуди з вузликом і собі нічогісінько незалишив! - дивувалися деякі. - Так не буває! Має бути якийсь запас, про який дружина не знає…
Проте Сергій вчинив саме так.