Свобода вибору
Ще один спосіб думати про самостійність та автономію – через призму можливості вибору. Якщо людина відчуває, що вона є, те, що раніше викликало стрес, стає більш терпимим. Варто з'ясувати, що в тій чи іншій ситуації ти маєш вибір – і рівень загрози, джерелами якої є відсутність самостійності та невпевненість, начебто зменшується. Емілі могла б знизити тривогу щодо своєї пропозиції, якби згадала, що може перенести зустріч і що рішення про те, щоб представити свої ідеї саме сьогодні, належить їй. Схоже, що навіть найменшого вибору помітно знижує збудження лімбічної системи. Уявіть, що вам треба терміново взяти людину в команду і ви відчуваєте, що вибору у вас немає; ви відчуваєте невдоволення та розчарування. Однак якщо ви на мить зупинитесь і знайдете розумну причину найняти хоч когось (наприклад, щоб знизити довгострокове навантаження), ваша лімбічна система, швидше за все, зможе перейти на позитивну реакцію. У такому стані вам буде набагато простіше думати про ситуацію, що склалася.
Ідею про важливість (чи хоча б відчуття) вибору нескладно перевірити на дітях, які часто бунтують через відсутність альтернативи. Коли дитина не хоче лягати спати, можна без зусиль подолати її опір, якщо надати їй якийсь вибір. Наприклад, можна запитати, чого малюкові більше хочеться: щоб йому шанували перед сном або щоб розповіли казку. Можливість вибору, навіть такого, може стати вирішальною, тому що для мозку важливим є «відчуття» його можливості. Дослідження підліткової поведінки показують, що перехідний вік – не біологічна необхідність, адже є культури, які зовсім не знайомі з підлітковими бунтами. При дослідженні західних культурз'ясувалося, що тінейджери мають менше свободи вибору, ніж злочинці у в'язниці. Інформація до роздумів…
Знайшовши спосіб зробити хоч якийсь вибір, навіть невеликий, ви можете помітно вплинути на роботу свого мозку та переключити його реакцію з негативної на позитивну. Якщо це здається дивним, майте на увазі, що відштовхування предмета в порівнянні з притягненням його до себе вимагає такої зміни в стані мозку. На емоційний стан інколи дуже легко вплинути. Одне слово чи фраза – і все змінюється.
Якщо я їду по жвавій дорозі і дозволяю собі дратуватися через затримку, то в такому стані мозку маленькі неприємності (наприклад, забутий вдома документ) здаються невиправдано великими. У певний момент мій режисер може розпочати гру (наприклад, я глянув у дзеркало і побачив свою незадоволену фізіономію). Може, я вирішу відкинути роздратування і просто відпочити в дорозі – адже ввечері я хотів попрацювати, а роздратування дуже втомлює. Я сам хочу визначати свій душевний стан, а не бути жертвою обставин. І варто мені ухвалити таке рішення, як я починаю бачити довкола більше інформації – у тому числі й приводів для радості; я згадую, що збирався подзвонити другові. Ця ситуація – приклад того, як людина знаходить собі можливість вибору і робить її – і відразу відбувається зрушення сприйняття, а навколишній світ стає багатшим.
Багато вже писалося про важливість «брати на себе відповідальність» у житті. Відповідальність означає здатність відповісти. Позитивний відгук, викликаний активним вибором, підвищує здатність людини реагувати на зовнішню інформацію та адаптуватися до ситуації. Це важливо для підвищення продуктивності праці, тому що у багатьох ситуаціях лімбічна система легкоперезбуджується. Ідея про те, що можна свідомо ухвалити рішення та подивитися на ситуацію під іншим кутом, називається «переоцінкою»; саме такого вміння забракло Емілі на зустрічі за ланчем.