Таємниця морів у Корані
Моря та океани несуть у собі безліч таємниць, які ще належить відкрити людству. Про деякі з них, пізнані відносно недавно, йтиметься в цьому матеріалі.
Згідно з сучасними дослідженнями, у тих місцях, де стикаються два різні моря, між ними існує природний бар'єр. Цей бар'єр поділяє обидва моря, і тому кожне з них має свою власну температуру води, солоність і густину(1). Наприклад, вода Середземного моря – більш тепла, солена і має меншу щільність порівняно з водою Атлантичного океану. Коли вода з Середземного моря потрапляє через Гібралтарський підводний хребет в Атлантичний океан, вона переміщається на відстань кілька сотень кілометрів і на глибину близько 1000 метрів, зберігаючи свою вищу температуру, солоність і меншу щільність. І на цій глибині вода Середземного моря продовжує зберігати свої властивості(2).
Незважаючи на сильні хвилі, потужні течії, припливи та відливи, ці моря не змішуються і не переходять через цей природний бар'єр завдяки поверхневому натягу. Причиною поверхневого натягу є різний ступінь щільності морської води. Виходить, що існують невидима водяна стіна, що розділяє води.
У Священному Корані згадується про перешкоду між двома морями, які готові зустрітися, які, однак, не зливаються один з одним. Всевишній так говорить про це в Корані (зміст):
«Він роз'єднав два моря, готових зустрітися одне з одним. Спорудив перешкоду з-поміж них, щоб не зливались» (сура «Ар-Рахман», аяти 19-20).
У Корані також повідомляється про поділ прісної та солоної води, про існування «непереборної зони поділу» та перепони між ними. Творець говорить у Корані(Сенс):
«Він той, хто розділив воду на два види, одна – прісна та придатна для пиття, інша – солона та гірка. І встановив Він перешкоду між ними і межу непереборну» (4) (сура «Аль-Фуркан», аят 53)
Хтось може запитати, чому в Корані йдеться про існування «непереборної зони розділу», коли йдеться про поділ прісної та солоної води, проте про це не згадується, коли йдеться про розмежування двох морів?
Сучасна наука показує, що в гирлах річок, де відбувається злиття прісної та солоної води, ситуація дещо відрізняється від тієї, що спостерігається при злитті двох морів. Сучасна наука встановила, що у гирлах річок, де зустрічаються солона і прісна вода існує «зона поділу з вираженою переривчастою зміною щільності, яка поділяє дві водні маси» (3) (3) . Вода в цій розділовій зоні відрізняється за вмістом солі як від прісної, так і від солоної води (3) (4) .
Ці відкриття були зроблені нещодавно за допомогою найсучаснішого обладнання для вимірювання температури води, її солоності, щільності, ступеня насичення киснем і т.д. Око людини не здатне розрізнити два моря, що зливаються. Скоріше навпаки, вони видаються нам як однорідне море. Так само людське око не в змозі побачити поділу води в гирлах на три види: прісну воду, солону воду та воду в зоні вододілу.
(1) Principles of Oceanography, («Принципи океанографії»), Девіс (Davis), с. 92-93.
(2) Principles of Oceanography, («Принципи океанографії»), Девіс (Davis), с. 93.
(3) Oceanography, («Океанографія»), Гросс (Gross), стор 242. Див. також Introductory Oceanography («Введення в океанографію»), Турман (Thurman), стор 300-301.
(4) Oceanography, («Океанографія»), Гросс (Gross), стор 244, та Introductory Oceanography («Вступ до океанографії»), Турман (Thurman), стор 300-301.