ТЕКСАМЕН (TEXAMEN)
TENOXICAMUM M01A C02
Mustafa Nevzat
СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ:
ТЕКСАМЕН
табл. підлогу. оболонкою 20 мг, № 10
| Теноксикам | 20 мг |
ТЕКСАМЕН-Л
пор. ліофіл. д/п р-ну д/ін. 20 мг фл., З розтв. в амп. 2 мл, № 1
| Теноксикам | 20 мг |
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:
ПОКАЗАННЯ:
запально-дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату, що супроводжуються больовим синдромом: ревматоїдний артрит; неспецифічний інфекційний поліартрит; остеоартроз; подагричний артрит; артроз; анкілозуючий спондиліт; остеохондроз; тендиніт; бурсить; розтягнення зв'язок; міозит; травма; невралгія; періартрит; ішіалгія; люмбаго.
ЗАСТОСУВАННЯ:
препарат призначають дорослим. Таблетки Звичайна добова доза Тексамена становить 20 мг. При проведенні тривалої підтримуючої терапії дозу знижують до 10 мг на добу. Пацієнтам похилого віку призначають по 20 мг на добу. При гострих нападах подагри – по 40 мг (2 таблетки) 1 раз на добу протягом перших 2 днів, потім – 20 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам похилого віку призначають у дозі 20 мг на добу. Р-р для ін'єкцій Препарат призначають внутрішньом'язово та внутрішньовенно. Тексамен-Л застосовують переважно у перші 5-7 днів лікування. Для подальшої терапії призначають Тексамен для перорального застосування (таблетки). Середня терапевтична доза Тексамен-Л становить 20 мг. При гострих нападах артриту призначають 40 мг 1 раз на добу протягом перших 2 днів, потім 20 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При досягненні позитивного ефекту дозу можна зменшити до 10 мг на добу протягом 7 днів. Перед застосуванням вміст флакона необхіднорозчинити у 2 мл води для ін'єкцій. Тексамен-Л слід вводити глибоко внутрішньовенно або внутрішньовенно повільно. Стандартний курс лікування становить 7 днів. При тяжких активних захворюваннях кістково-м'язової системи курс лікування препаратом Тексамен-Л може становити до 14 днів. . Тексамен-Л слід застосовувати з обережністю через нижчу толерантність до побічних ефектів та наявності порушень функції печінки, нирок, серцево-судинної системи. Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки:
ВЗАЄМОДІЯ:
теноксикам у терапевтичних дозах не виявляє фармакокінетичної взаємодії з антацидами, циметидином, пероральними антикоагулянтами чи гіпоглікемічними засобами; однак він може посилювати ефект таких антикоагулянтів, як кумарин і варфарин. Пробенецид: посилює елімінацію теноксикаму. у плазмі крові. Діуретики: НПЗЗ здатні затримувати іони калію, натрію, а також рідину та зменшувати натрійуретичну дію діуретиків, посилюючи ризик нефротоксичності. Тому в осіб з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю теноксикам може погіршувати перебіг зазначених захворювань. Літій: рекомендується постійний контроль. При прийомі препаратів літію можливі прояви інтоксикації літієм як наслідок зниження його елімінації. Метотрексат: можливі прояви інтоксикації метотрексатом як результат зниження його елімінації. Циклоспорин: ризик нефротоксичності.застосовувати протягом 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ здатні знижувати ефект міфепристону. приймати Тексамен-Л одночасно з саліцилатами, які конкурують з теноксикамом за місце зв'язування з білками, посилюючи його кліренс та розподіл. Одночасного застосування слід уникати через ризик збільшення вираженості побічних реакцій (особливо з боку травного тракту). ГКС: підвищується ризик кровотечі в травному тракті. Антикоагулянти: може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину та інших антикоагулянтів. Особливо уважно слід контролювати ефект антикоагулянтів і пероральних гіпоглікемічних препаратів на початкових стадіях лікування теноксикамом. Хінолонові антибіотики: при одночасному прийомі — ризик розвитку судом.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ:
не було повідомлень про серйозні випадки передозування теноксикамом. У разі потреби проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає. Симптоми передозування: головний біль, запаморочення, нудота, блювання, діарея, біль або неприємні відчуття в епігастрії, шлунково-кишкові кровотечі, втрата орієнтації, збудження, кома, сонливість, запаморочення, шум у вух іноді судоми. Можливі ниркова або печінкова недостатність при тяжких отруєннях.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
у сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.