Трикутник(музичний інструмент) Вікіпедія
Трикутник(італ. triangolo, англ. і фр. triangle, нім. Triangel) - ударний музичний інструмент у вигляді металевого прута (зазвичай зі сталі або алюмінію), вигнутого у формітрикутника. Один із кутів залишений відкритим (кінці прута майже торкаються).
Трикутник належить до інструментів із невизначеною висотою звуку, має блискучий та яскравий тембр, здатний прикрасити навіть потужне оркестрове tutti. Як правило, йому доручаються нескладні ритмічні фігури та тремоло. Трикутник підвішується за один із кутів на тонкому дроті або тасьмі, яку тримають у руці або прикріплюють до пюпітра. По трикутнику вдаряють металевою (рідше дерев'яною) паличкою (на жаргоні музикантів ця паличка називається «цвях»).
Походження інструменту не встановлено точно, але Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона стверджує, що трикутник уперше з'явився на Сході.
З кінця XVIII століття трикутник - один із основних ударних інструментів симфонічного оркестру. У творах Гайдна, Моцарта та Бетховена він використовувався для імітації так званої «яничарської музики». Один із перших творів, у якому трикутнику доручено досить відповідальну самостійну партію — Концерт № 1 для фортепіано з оркестром Ліста. Серед музикантів цей твір іноді жартома називають «концертом для трикутника».
Характерне звучання трикутника можна почути у середньому розділі увертюри до опери «Вільгельм Телль» Россіні, музики Грига до драми «Пер Гюнт» (Танець Анітри, Арабський танець) та інших творах. Трикутник широко застосовується у форро, самбі та інших типах популярної музики Північного Сходу Бразилії. Також його звучання можна почути і у рок-музиці.