Управління страхом, чим врівноважити тривогу
Головна мета терору – посіяти страх. Боязнь за своє життя може зробити нас підозрілими та нетерпимими. Чому це відбувається і як цього уникнути? Думка психолога Жана-Франсуа Верліяка.
Що відбувається з людьми, які переживають травматичний шок? Напади терористів, вибухи та захоплення заручників на тлі мирного життя завдають удару по нашому почуттю безпеки. Цей стан закріплюється ще сильніше, коли подія та наша реакція потрапляють у медійний фокус. Новини транслюються всіма каналами, обговорюються в інтернеті, доповнюються свідченнями очевидців, які пережили напади. Страх розливається всюди — у повній відповідності до очікувань тих, хто чинить ці теракти. Загибель десятків людей жахлива, але саме страх тих, хто вижив, і його наслідки найбільше грають на руку терористам.
У лещатах світоглядів
Демонстрація прапорів та символів у соцмережах говорить про бажання користувачів ідентифікувати себе з тими сенсами, які за ними стоять
Насамперед, люди звертаються до тих культурних норм і цінностей, які у їх суспільстві (залежно країни це може бути рівність, сім'я, свобода, релігія). Демонстрація прапорів та символів у соцмережах говорить про бажання користувачів ідентифікувати себе з тими сенсами, які за ними стоять. Ці смисли, що лежать в основі нашої культури і поділяються нашими друзями та однодумцями, надають сенсу нашому існуванню.
Що стоїть за цією реакцією? Той самий страх смерті, зокрема й символічної — як втрати надійної опори існування. Справа в тому, що сенс нашого життя нерозривно пов'язаний із свідомістю того світу, в якому ми живемо. Коли ми енергійно захищаємо фундаментальні (для нас) норми та ідеї,ми таким чином підтримуємо та зміцнюємо нашу власну самооцінку. Тому коли хтось зневажає той порядок, в якому ми існуємо і якому віддані, ми сприймаємо це як загрозу нашій особистості.
Обложена фортеця
У своєму крайньому прояві така реакція може призвести зляканої людини до віри в те, що її власна картина світу є універсальною і єдино правильною, і навіть до спроб нав'язати її іншим силою. Захист свого світу легко може перейти в експансію та напад на чужі цінності та норми, якщо в них нам бачиться загроза. Ми готові принести в жертву своєму страху чужий спокій та безпеку.
На рівні суспільних очікувань і політичних уподобань теорія передбачає, що групи та окремі особи (політики, асоціації, ЗМІ), швидше за все, підтримуватимуть вжиття крайніх заходів проти тероризму та жорсткішу зовнішню політику щодо тих, хто сприймається як ворог. У цьому й полягає небезпека: переживаючи свою вразливість, ми самі перетворюємо свій світ на обложену фортецю.
Як можна впоратися з загрозою, яка походить від нас самих? Насамперед, ми повинні зробити так, щоб наш розум взяв гору над дією несвідомих психічних реакцій
Як можна впоратися з загрозою, якщо вона походить від нас самих? Перш за все, ми повинні зробити так, щоб наш розум взяв гору над дією несвідомих психічних реакцій. Ми повинні самі критично поставитися до своїх цінностей, якщо вони ставлять нашу групу (віру, країну) вище за всіх інших. Завдання полягає в тому, щоб запобігти замиканню кожної спільноти на власних символічних цінностях.
Що ми можемо протиставити груповим цінностям? Ймовірно, ідею цінності людства та людяності. Експериментальні дослідженняпоказують, що взаємна ворожість згасає, коли на порядок денний ставиться питання виживання всіх. Почуття єдності виникає і тоді, коли ми готові зрозуміти та вислухати одне одного. Коли ми ділимося своїм досвідом з іншими та знаходимо в їхніх історіях те, що близьке і нам, ми відчуваємо спорідненість. Відкритість новому досвіду, дорослішання в обстановці любові та прийняття в сім'ї, доступ до знань — всі ці умови дають нам потужну підтримку у боротьбі зі страхом та його наслідками.
Жертви терору та жертви катастроф: чи доречне порівняння?
Чому терористичні акти жахають нас більше, ніж, скажімо, не менш страшні за своїми наслідками торнадо, повені чи пожежі? І чому це нормально? Пояснення психофізіолога.
Від ідеалу до варварства
«Ви заплатите, бо ви образили пророка!» — кричали терористи, перш ніж розпочати бійню. Як можна використати релігійний ідеал для виправдання варварства? Психоаналітик Жерар Бонне пропонує пояснення.
Продовжувати жити
Відомий французький психолог Жак Саломе — про те, як дрібниці повсякденного життя допомагають нам впоратися з болем, подолати страх і продовжувати жити попри все.
Оптимізм надає нам сили
Психолог Барбара Фредріксон вважає, що позитивні емоції відіграють ключову роль нашої здатності протистояти потрясінням.