Ускладнення після операції апендициту
Ускладнення після операції апендициту залежать від ступеня розвитку захворювання на момент діагностики та лікування, загального стану пацієнта. Ускладнення, пов'язані з технікою операції, є винятком і мають бути рідкістю.
Інфекційні ускладнення після операції апендициту
Інфекційні ускладнення - найбільш поширена проблема після апендектомії. Частота ранової інфекції при простому апендициті без перфорації лежить у межах від 1 до 15%. Якщо відбулася перфорація, частота ранової інфекції може досягати? 25% - 80%. У такому випадку поширеною практикою є відкрите ведення ран, при якому вони гояться вторинним натягом або після накладення відстрочених швів. Якщо встановлено нагноєння рани, то рану необхідно розкрити, щоб забезпечити дренування гнійного вмісту. Якщо має місце целюліт, показано призначення антибіотиків. Інфекції черевної стінки, що швидко поширюються, такі як некротизуючий фасцит, менш характерні, але становлять потенційну загрозу життю. При таких інфекціях вкрай необхідна рання діагностика, агресивна хірургічна обробка та призначення антибіотиків широкого спектра, оскільки ці інфекції характеризуються високою частотою тяжкого перебігу та високою смертністю.
Формування після апендектомії абсцесу в черевній порожнині - більш рідкісне ускладнення, ніж нагноєння операційної рани, проте характеризується більш важким перебігом. Абсцес є результатом захисної реакції черевної порожнини, яка спрямована на ізоляцію або створення бар'єру для інфекційної загрози. Абсцес після апендектомії найчастіше формується в правому латеральному каналі, в малому тазі або між петлями тонкої кишки. Основним лікуванням післяопераційного абсцесу є дренування таАнтибіотикотерапія. Тазові абсцеси можна дренувати через пряму кишку, обходячись без лапаротомії. Інші абсцеси можуть вимагати повторної діагностичної лапаротомії. Найбільш поширеним методом лікування післяопераційних абсцесів є дренування під контролем КТ. Цей підхід для лікування ускладнень після операції апендициту є безпечним і досить ефективним. Іноді міжпетльові абсцеси можуть вимагати відкритого дренування, однак у більшості спостережень вдається обійтися дренуванням під контролем КТ.
Пілефлебіт рентгенологічно проявляється виявленням газу у ворітній вені. Це рідкісний прояв септичного процесу, зумовленого газоутворюючими мікроорганізмами. Найчастіше пілефлібіт виявляють у пацієнтів похилого віку з імунодефіцитом або при запущеному сепсисі. Нерідко це передсмертна знахідка. Іншими проявами тяжкого сепсису є септичний шок та респіраторний дистрес-синдром дорослих.
Ускладнення після операції апендициту через помилки хірурга
Ускладнення, пов'язані з технікою операції при апендектомії, більш рідкісні, але не менш важливі. При апендектомії можливе ятрогенне пошкодження прилеглих структур, включаючи сечовод, кишку і великі судини. Утворення нориці кукси відростка є рідкісним ускладненням, проте може виявлятися у випадках значного залучення до процесу сліпої кишки або при неадекватному лігуванні та обробці кукси відростка. Можуть виникати віддалені ускладнення, такі як післяопераційна грижа та кишкова непрохідність внаслідок спайкового процесу. Можливим ускладненням перфорації молодих жінок є безпліддя.