Великий Всесвіт Весняні сузір’я витісняють зимові
До кінця зими вечірнє зоряне небо починає змінювати свої контури — на зміну зимовим сузір'ям приходять весняні.
Кожен, мабуть, помічав, що в різні пори року на небі видно переважно різні сузір'я. Наприклад, сузір'я Лебедя добре видно наприкінці літа, але не видно взимку. Восени місце Лебедя займає сузір'я Андромеди, яке не видно навесні, а взимку на небі панує яскраве сузір'я Оріона, яке не видно влітку.
Більшість сузір'їв на нашому небі – сезонні. (Виняток становлять 7 навколополярних сузір'їв на чолі з Великою Ведмедицею, які над територією Укаїни видно будь-якої пори року.) Для зручності вивчення зоряного неба в популярних книжках такі сезонні сузір'я розділили на весняні, літні, осінні та зимові.
Поділ такий, звичайно, виглядає досить умовно, адже за довгу зимову ніч, наприклад, можна побачити сузір'я всіх пір року. Але не забуватимемо, що ми, якщо і дивимося на небо, то найчастіше робимо це ввечері, після роботи, чи не так? Тому було обумовлено, що сузір'я цього сезону — таке, яке видно увечері (до півночі) на півдні у середині цього сезону. Тобто сузір'я Оріона, наприклад, безумовно, зимове, хоча його можна спостерігати і восени (вночі та під ранок), і навесні (раннього вечора на заході). Але тільки взимку Оріон видно вечорами у південній частині неба.

Чому такий важливий південь? Тому що саме на півдні сезонні сузір'я піднімаються найвище над горизонтом. Отже, на півдні їх найзручніше спостерігати!

Ближче до півночі зимові сузір'я вже частково витіснені весняними. На південному сході і півдні розташовуються тепер сузір'я Рака, Лева, Гідри і Секстанта.Малюнок: Stellarium
Ви можете заперечити: але там, на сході зараз практично нічого невидно! «Трапеція» сузір'я Лева, кілька тьмяних зірок довкола неї. Трохи згодом з'являється Арктур… і все!

Саме так. Весняне небо разюче відрізняється від зимового. Воно містить мало яскравих зірок. Нічого дивовижного, адже, дивлячись у цьому напрямі, ми дивимося убік від площини Чумацького Шляху, де, власне, і концентрується більша частина зірок Галактики. Ми дивимось упоперек тонкого диска Чумацького Шляху, швидко «протикаємо» його поглядом і... упираємося у велику порожнечу міжгалактичного простору.
Тому середина весни — одна з найкращих пір року для спостережень далеких галактик.