Велосипед без переднього перемикача
Ну що, добродії, схоже, ми з вами є свідками зародження чергового тренду в маунтінбайкінгу. Нам уже довелося спостерігати експансію найнерів, за ними прийшли велосипеди з колесами 27,5 дюймів, а тепер імениті виробники велокомпонентів серйозно пропонують нам відмовитися від переднього перемикача швидкостей. Тобто взагалі відмовитись. Зовсім.
Звучить зненацька, але це лише на перший погляд. Реально, вже зараз середньої зірки спереду на МТБ вистачає практично на всі випадки життя, чим і користуються багато «умільців», які вдосконалюють свій байк. Це стало можливим завдяки появі десяти- та одинадцятишвидкісних касет (блок задніх зірок), які надають вельми широкий діапазон передавальних співвідношень. І ось, зроблено черговий крок: SRAM представила нові продукти з дванадцятишвидкісними касетами: XX1 та X01Eagle з розрахунком 10-50, тобто найменша зірка касети містить 10 зубів, найбільша – 50. У цих системах весь необхідний діапазон передач обслуговується лише заднім перемикачем . Спереду залишається лише одна зірка з числом зубів від 30 до 38 на вибір байкера. Зрозуміло,передній перемикач відсутній через непотрібність.
На мою думку, це дуже цікаве рішення, яке заслуговує на увагу публіки. Відсутність переднього перемикача швидкостей відчутно знижує вагу велосипеда, підвищує надійність перемикання та скорочує час обслуговування та налаштування велосипеда.
На підтвердження своїх слів я хотів би трохи розповісти про велосипед, власник якого в гонитві за низькою вагою відмовився від переднього перемикача на своєму МТБ, і при цьому, за його словами, не надто втратив функціональність. Фото байка ви можете побачити нижче.
Зірка спереду на цьому велосипеді містить 34 зуби. Задня касета традиційна з розрахунком 11-32 на 9 зірок. Передній перемикач та манетка до нього – відсутні. Велосипед використовується як туристичний, як по асфальту, так і по грунтах. Байк цілеспрямовано збирався гранично полегшеним і його вага складає, не повірите, всього 6550 грамів. Ще раз наголошу, дев'яти зірок у касеті власнику цілком вистачає, тобто і піски, і гірки, і ґрунти – все нормально проїжджається.
Як би там не було, якщо подібні системи завоюють довіру велосипедистів, то велосипеди стануть ще легшими та надійнішими, а саме це нам і потрібно. Як то кажуть: «Жити стає дедалі легше, жити стає дедалі веселіше!»