Відгуки про книгу Макбет

Вільям Шекспір

ISBN:	978-5-521-00313-6
Рік видання:	2017
Видавництво:	Книга на вимогу, Пальміра
Серія:	Весь Шекспір
Мова:	український

"Макбет" - страшна, похмура трагедія. Історія зла, яке, проникаючи в розум і серце людини, штовхає його до величезних злочинів. Зла, що стверджує право особистого необмеженого свавілля. Одна з найкоротших і найдивніших, але найпопулярніших п'єс Шекспіра.

Текст публікується у перекладі Б.Л. Пастернака, з поясненнями знаменитих дослідників творчості Шекспіра та з примітками видатного шекспірознавця А.А. Смирнова, а також ілюстраціями найколоритнішого англійського художника Вікторіанської епохи.

Найкраща рецензія на книгу

Читати Шекспіра в оригіналі!

Що може бути прекраснішим. і що може бути складніше!)

Історію Макбета я знаю із численних театральних постановок, фільмів та згадок. Читала давно українською, а зараз вирішила поринути у чудовий багатий склад.

Настільки багатий, що я пробиралася насилу. Насичені описи магії та емоцій, складні словообіги, які у поєднанні один з одним можуть народити зовсім інший зміст.

Макбета я люблю за наповнену жорстокістю історію, в якій є місце жадобі слави та сильнішої упередженості. Яка зрештою, грає з ГГ злий жарт. Люблю відьом та пророцтва. Люблю історію перетворення героїв на вбивць. Все це так уміло вписано Шекспіром в одній п'єсі, що навіть не виникає сумніву в реальності. Наче й справді в будь-якому полі можна натрапити на відьму. А в будь-якому замку добрийгосподар спокійно переріже всю твою родину.

Читати Шекспіра в оригіналі!

Що може бути прекраснішим. і що може бути складніше!)

Макбета я люблю за наповнену жорстокістю історію, в якій є місце жадобі слави та сильнішої упередженості. Яка зрештою, грає з ГГ злий жарт. Люблю відьом та пророцтва. Люблю історію перетворення героїв на вбивць. Все це так уміло вписано Шекспіром в одній п'єсі, що навіть не виникає сумніву в реальності. Начебто і справді в будь-якому полі можна натрапити на… Розгорнути

Макбет, п'єса Переклад: Юрій Корнєєв

М'яка обкладинка, 192стор. Формат: 80x100/32

• До п'єси Шекспіра відсилають назву та сюжет повісті Миколи Лєскова та опери Дмитра Шостаковича «Леді Макбет Мценського повіту». • Назва роману «Шум і лють» (англ. The Sound and the Fury, 1929) американського письменника Вільяма Фолкнера відсилає до рядків «Макбета»: «Життя - це історія, розказана ідіотом, наповнена шумом і люттю і не означає нічого (Акт V, сцена 5). • Ежен Іонеско у п'єсі «Макбетт», що є абсурдистським перекладенням шекспірівської п'єси, частково використовує сюжет і деяких персонажів. • Роман Террі Пратчетта «Віщі сестрички» сповнений алюзій на «Макбет», практично є його перекладенням у фентезійному ключі. • «Віщі сестри», — три відьми з п'єси, згадуються в романі Стівена Кінга«Довга прогулянка». • «Речі сестри» згадуються і в пісні гурту Dead Celebrity Status (англ.) «Somebody Turn The Lights Off». • Сюжет п'єси ліг в основу альбому "Thane To The Throne" хеві-метал гурту Jag Panzer (англ.). • Альбом групи Rebellion — Shakespeare's Macbeth — A Tragedy In Steel — 2002. У творі А. Сапковського «Вежа Шутов» одна з трьох відьом плутає Рейневана з Макбетом. • Macbeth — готик-метал-група з Мілана, Італія, що утворилася влітку 1995 року під назвою Land of Dark Souls (Землі Темних Душ). Вони випустили один демозапис та чотири альбоми. • Під впливом п'єси Шекспіра написано дев'ятий студійний альбом американського рок-гурту Marilyn Manson - Born Villain. На початку пісні Overneath the Path of Misery Мерилін Менсон вимовляє монолог Макбета «Завтра, завтра, завтра…» • У вірші українського поета Костянтина Случевського «Спогади ви хочете вбити?!» присутній образ персонажа п'єси: важкий спогад «до бенкету потай пробереться / І тінню Банко сяде за столом». • Героїня п'єси легко вгадується в образному малюнку вірша українського поета Владислава Ходасевича «Леді довго руки мила…» (1921).

Майже всі переклади Шекспіра, зроблені в Україні на початку XIX століття, виконані у прозі з французьких та німецьких версій. 1827 року М. П. Погодін писав: «Чи не сором літературі українській, що в нас досі немає жодної його трагедії, перекладеної з оригіналу?». Доходило до казусів: 1830-го А. Р. Ротчев озаглавив переклад шиллерівської ситуації «Макбета» так: «Макбет. Трагедія Шакспіра. З творів Шіллера».

М. П. Вронченко (1802—1855) — військовий геодезист і географ за професією, перший в Україні наважився відтворювати п'єси Шекспіра українською мовою в істинномувигляді, без довільних змін, якими відрізнялися попередні переклади-переробки. За «Макбетом» Вронченко взявся у 1828 році, проте через службові заняття Вронченка робота над перекладом затягнулася, переклад був закінчений лише у 1836 році. У тому ж році перекладач представив трагедію у драматичну цензуру, де її було заборонено. Зображення царевбивства, що міститься в «Макбеті», робило цю трагедію Шекспіра особливо підозрілою в очах царських цензорів, і в період царювання Миколи I її постановки неодноразово заборонялися.

Надалі українською мовою «Макбета» перекладали неодноразово, у тому числі О. Кронеберг (1847), С. Соловйов (за деякими відомостями, 1903, ймовірніше — 20-ті рр. XX ст.), А. Радлова (1935) ), Б. Пастернак (30-ті рр. XX століття), М. Лозинський (бл. 1949), Ю. Корнєєв (1960), М. Вербіна (2005), В. Гандельсман (2010), Г. Сегаль (2013) ).

П'єса відкривається грізною сценою з громом та блискавкою, три відьми-сестри вирішують, де буде їхня зустріч із Макбетом. У наступній сцені, поранений воїн повідомляє королю Шотландії Дункану про те, що його генерали Макбет і Банко розбили війська з Норвегії та Ірландії під проводом повсталого Макдональда. Знатного Макбета вихваляють за його сміливість та відвагу.

Зміна сцен. Макбет і Банко розмовляють, у тому числі обговорюючи погоду та перемогу («Не пам'ятаю дня суворішим і прекраснішим»).

Вони зустрічають відьом, які обдаровують їх своїми пророкуваннями. Перша вихваляє Макбета як гламісського тана (шотландський дворянський титул; Макбет вже є гламісським таном за походженням), друга - як кавдорського тана, а третя - що він навіть буде новим королем. Поки Макбет стоїть у задумі, вони говорять свої пророцтва і Банко — той королем не буде, проте стане предком цілої династіїкоролів. Тут відьми непомітно зникають, а замість них з'являється посланець від короля Росс і повідомляє про присвоєння Макбету титулу кавдорського тану (попередній тан засуджений за зраду на страту) — перше передбачення виконано. Звичайно, у Макбета відразу ж з'являються види стати королем.

Макбет пише дружині про прогнози. Коли король Дункан вирішує зупинитися в замку Макбета - Інвернесс, вона вирішує вбити його і таким чином гарантувати трон її дружину. Макбет висловлює сумнів у необхідності царевбивства, але дружина переконує його погодитися з планом.

Власне вбивство не показується, але Макбет виявляється настільки вражений скоєним, що його дружина бере все інше на себе - підкладає закривавлений кинджал сплячій служниці.

Наступного ранку приїжджають Леннокс і Макдуф, тан Файфа. Макбет проводжає їх до короля, і Макдуф виявляє труп. У підробленій люті Макбет вбиває прислугу, не давши їм можливості виправдатися. Втім, Макдуф все ж таки відразу починає підозрювати Макбета, не подаючи, однак, виду.

Побоюючись за життя, сини Дункана тікають: Малкольм — до Англії, а Дональбейн — до Ірландії. Втеча спадкоємців по праву підпадає під підозру, і Макбет приймає трон Шотландії.

Незважаючи на цей успіх, Макбет розмірковує про третє пророцтво, дане Банко. Він запрошує того на бенкет, але дізнавшись, що Банко з молодшим сином Флінсом вже зібралися на прогулянку на конях того вечора, наймає вбивць. Банко вбито, але Флінсу вдалося втекти.

На банкеті раптово з'являється примара Банко і сідає на трон Макбета. Тільки сам Макбет може його бачити; інші гості дивно реагують те що, як Макбет кричить на порожній трон — леді Макбет наказує їм піти. Розтривожений Макбет знову йде до відьом.

Вони викликають трьох примар з трьома попередженнями-передбаченнями: «Остерігайся Макдуфа», «Ніхто з тих, хто жінкою народжений, не зашкодить Макбету» і «Від усіх ворогів Макбет зберігаємо долею, поки Бірнамський ліс не вийде в бій на Дунсінанський пагорб» (цитується з перекладу М. Лозінського). Поки Макдуф перебуває у вигнанні в Англії (збирається разом із Малкольмом йти війною на Макбета), Макбет вбиває всіх у його замку, включаючи леді Макдуф та трьох синів Макдуфа.

Леді Макбет у цей час глине совість - у знаменитій сцені п'єси вона ходить уві сні і намагається змити уявну кров з рук, весь час говорячи про якісь жахливі речі.

Малкольм і Макдуф тим часом зібрали армію та планують вторгнутися до Шотландії та повалити «тирана» Макбета. Макбет бачить, що багато його дворян (танів) його залишили. Малкольм, Макдуф та Сівард оточують замок Дунсіан. Їхні воїни збирають гілки дерев для маскування свого розташування в Бірнамському лісі; слуга в паніці повідомляє Макбету, що ліс почав рухатися. Друге пророцтво виконане.

Тим часом Макбет вимовляє знаменитий нігілістичний монолог «Завтра, завтра, завтра», дізнавшись про смерть леді Макбет (Макбет робить висновок, що це самогубство).

Розгоряється битва, Сівард-молодшого вбито, Макдуф сходиться з Макбетом. Макбет каже, що не боїться Макдуфа і що він не може бути вбитий будь-яким чоловіком, народженим жінкою. Тоді Макдуф відповідає, що він «з утроби матері ножем вирваний». Макбет нарешті розуміє останнє пророцтво, але пізно. Битва закінчується тим, що Макдуф відрубує голову Макбету, виконуючи пророцтво.

У заключній сцені коронується Малкольм. Вважається, що пророцтво відьом щодо Банко виконане, адже реальний король Англії Яків I із шотландського будинку Стюартов вважавсяглядачами часів Шекспіра нащадком Банко. На це є прямий натяк і в самому тексті Шекспіра, коли Макбет бачить привид Банко та ряд його нащадків-королів; восьмий з них тримає дзеркало, де видно нові королі «з триствольним скіпетром, з подвійною державою» (оскільки починаючи саме з Якова I, восьмого короля з дому Стюартів, шотландські монархи стали правити також Англією та Ірландією).