Заборонені імена
Про те, скільки народилося Кать на рік Московського фестивалю молоді та студентів (1985) або Юрій на рік польоту Гагаріна (1961), або Дім на рік обрання Медведєва, чудово знає статистика. Деяка «біда» східнослов'янських народів у справі присвоєння імен полягає в тому, що дуже багато хто вважає себе віруючими і обмежує свій вибір Святцями.
Але й тут ніяк не можна без правил, обмежень та винятків. Закон строгий, на те він закон. Ось вам країни із найкумеднішими «іменними» правилами.
Німеччина
У Німеччині в першому чи єдиному імені дитини має бути щось, що вкаже на його статеву приналежність. Тобто, не можна назвати дівчинку Екскаватором, бо це іменник чоловічого роду. По-друге, не можна, щоб ім'я калічило його носія психічно.
До речі, щодо Екскаватора, насправді німцям заборонено називати дітей іменами речей та продуктів. Якщо німецький РАГС відмовляє у реєстрації незвичайного імені, можна подати до суду. Але, програвши, доведеться думати над іншим ім'ям, за яке знову доведеться платити держмито.
Якщо у РАГСу ім'я викликає сумніви, його працівники користуються «Міжнародним словником імен» і навіть консультуються в іноземних посольствах, якщо в «міжнародних святцях» ім'я не виявлено. Наприклад, німці цікавляться, чи не називають ім'ям «Екскаватор» дітей в Іспанії.
Щоб не морочити собі голову, багато батьків схиляються до традиційних імен. Зараз модні: Максиміліан, Александер, Марі та Софі.
Відмови: Хлопчика не дозволили назвати Матті, тому що ім'я не дає зрозуміти, яка стать.
Зареєстровані: Леголас та Немо, так назвали хлопчиків.
Швеція
Чинний «Закон про імена» у Швеції бувнаписаний у тому, щоб заборонити неблагородним сім'ям називати дітей дворянськими іменами. У ньому, зокрема, йдеться: «Не реєструються імена, які можуть завдати дискомфорту їх носіям або імена, які з тих чи інших причин не можуть бути іменами».
Якщо ви захочете змінити ім'я, воно «приплюсується» до того, що було дано вам при народженні. Тому вибір імені у Швеції – це дуже відповідальна справа.
Приклад суворої відмови:
Батьки хотіли зареєструвати сина під ім'ям «Brfxxccxxmnpcccclllmmnprxvclmnckssqlbb11116», але в побуті звати його Альбін. Так вони протестували проти закону "Про імена". Їм відмовили. У відповідь подана була нова заявка, на ім'я «А» (знову ж таки, Альбін), але їм знову відмовили. Довелося реєструвати Альбіна.
Також заборонені : Металіка, Супермен, Веранда, Ікеа та Елвіс.
Дозволили: Гугл, як друге ім'я, Лего.
Японія
У Японії назвати новонародженого можна як завгодно. Головне, щоби ім'я можна було написати складами хірагани. Тобто дозволений діапазон імен нескінченний і тісний одночасно.
Назвати доньку "Ескавато" не можна, а, наприклад, "Фукака" - можна. Набір прізвищ у японській мові обмежений історично, тому зазвичай ясно, де людина має ім'я, а де прізвище. Ну і, звісно, не можна давати ризиковані імена.
Наприклад: відмовлено у реєстрації імені Акума, що означає «диявол».
Данія
У Данії Закон «Про власні імена» дуже суворий і всіляко оберігає майбутнє дітей від миттєвих фантазій батьків. Є список, у ньому 7000 дозволених імен, деякі для хлопчиків, інші для дівчаток окремо.
Якщо ви хочете якесь інше ім'я дати немовляті, спочатку потрібно отримати дозвіл у місцевого священика іпотім йти з цим папірцем у РАГС, а там думатимуть. Креативні варіації щодо загальноприйнятих імен також допускаються.
«Безстатеві» імена відкидаються без розмов. Не можна як імена використовувати прізвища, як це люблять робити американці. Данці вигадують до 1100 незвичайних імен на рік, п'ята частина з них забороняється до реєстрації. Є також закони, які захищають старовинні датські прізвища від перекручування.
У Данії не дозволили реєструвати імена : Анус, Плуто та Манкі (тобто «мавпа»).
Дозволили: Бенджі, Джиминіко, Моллі та Фі.
Ісландія
У 1991 році було сформовано «Ісландський комітет з імен», група чиновників, якій довірено вирішувати долю новопризначених імен для реальних новонароджених громадян північної країни. Існує «Національний регістр осіб», і якщо в ньому немає імені, яке пропонують батьки немовляти, їм доводиться платити держмито та подавати заявку.
Щоб нове ім'я затвердили, воно має складатися лише з літер ісландського алфавіту, який, як відомо, відрізняється від латиниці у бік старонорвезької абетки. Крім того, допускається не більше трьох імен на душу населення, з яких має бути зрозуміла стать громадянина.
Прізвищ у ісландців немає. Точніше, вони своєрідні — формуються строго з імені батька, рідше — матері. Наш аналог — це по-батькові. Наприклад, «Володимире Володимировичу» було б цілком достатньо сказати, щоб усі зрозуміли, про кого мова. Тобто, якщо тата звуть Ерік, то синове прізвище буде Ерікссон, а дочірнє — Еріксдоттір.
Дуже невелика кількість ісландців має окремі прізвища. Як правило, це нащадки вихідців з інших країн та їхні справжні вікінги не дуже люблять. Понаїхали, мовляв.
Нова Зеландія
Новозеландський «Закон про реєстрацію народжень, смертей та одружень», прийнятий у 1995 році, дозволяє називати дітей як завгодно, тільки не прикро та не надто довго, а також щоб не було таких імен, як, наприклад, Лікар, Офіцер, Президент чи Засуджений . Чиновники із РАГСу зазвичай вміють відмовити ненормальних батьків від надто клопітких імен.
Так, були заборонені до реєстрації імена : Стелліон («Жеребець»), Йеа Детройт («Так, Детройт»), Фіш енд Чіпс («Риба з чіпсами»), Твісті Пої, Кінен гот Люсі (мовляв , хто кого «наздогнав», щоб народилася дитина), Секс Фрут, Сейтен («Сатана») та Адольф Гітлер.
Дозволено: Бенсон і Хеджиз (для пари близнюків, на честь сигаретного бренду), Міднайт Шардоне («Шардоне опівночі»), Намбер 16 Бас Шелтер («Стоянка автобуса номер 16»), Вайоленс («Насильство» ).
«Екскаватор», швидше за все, дозволять!
Китай
Китайським малюкам можна давати такі імена, які на їх національних ідентифікаційних картах зможуть розпізнати сканери. Виконавча влада вітає прості, легко читаються імена.
Не дозволяється вставляти в імена дітей цифри та символи іноземних абеток. А також ті знаки китайського листа, яких немає у комп'ютерних шрифтах. Тобто майже 58 тисяч ієрогліфів опинилися під забороною у наш технологічний час. Це правило було введено нещодавно, і тепер багатьом китайцям, як молодим, так і літнім людям, доводиться змінювати імена та прізвища у встановленому законом порядку.
Приклад відмови : Молоді китайці познайомилися в інтернеті, одружилися, народився син. Просунуті батьки подали заявку на ім'я, яке чудово читає будь-який сканер, навіть у селі: «@».
Знак «собачки» китайською вимовляється «ай-та», що також означає «люби його». Чиновники не зрозуміликаламбуру і сказали «бу», що означає «ні, не можна».
Норвегія
І ось ми знову у прохолоді скандинавського законодавства. До 2002 року у Норвегії існував офіційний державний перелік дозволених імен.
Не можна було давати імена, які звучать як прізвища. Не можна було назвати немовля ім'ям іноземного походження релігійної природи (наприклад, Ісусом). Навіть прізвища підкорялися суворим правилам.
Щоб Євронімус міг стати Вікернесом, йому потрібно було підтвердити, що якийсь Вікернес йому дуже близький, наприклад, він усиновив його. Прізвища, які носили 500 чоловік і менше, також перебували під захистом, як рідкісні. І якщо хтось хотів обзавестися таким дефіцитним прізвищем, він повинен був спитати дозволу у ВСІХ її носіїв. Наприклад, таких:
З 2002 року стало все набагато простіше. Наприклад, поріг раритетності прізвища скоротився з 500 до 200 осіб.
Була справа в 1994 році: норвезька влада відмовила громадянці, яка побажала дати синові ім'я «Гешер» (єврейською «міст»). Громадянка, у свою чергу, відмовилася платити держмито (приблизно 420 доларів) і його за це посадили до в'язниці.
Та що там Норвегія. У багатьох «лояльних» європейських країнах, Бельгії, наприклад, лише нещодавно було скасовано правило, згідно з яким називати сина чи дочку слід було іменем католицького святого. А тим часом біблійні імена почали приживатися в... Кореї.
У Португалії дуже сильні традиції офіційних списків. Не можна, наприклад, давати дітям імена, що містять літери, яких немає в португальському алфавіті, наприклад K, W, Y. Заборонено також будь-які іноземні імена, навіть якщо вони схожі на місцеві. Наприклад, "Томас" можна, а "Том" не можна. Розслабся, Джері!
Україна
Безперечно, хотілося б закінчитиУкраїною. Цим ім'ям назвали свою дочку батьки, які мешкають у місті Кірові. Незважаючи на довгі вмовляння з боку працівників РАГСА, вони були непохитними, в результаті дівчинку так і назвалиУкраїна Сергіївна.
На думку тих самих працівників РАГСА батьки хотіли, таким чином, просто привернути до себе увагу, а от самі батьки пояснюють це тим, що хочуть, щоб дитина виросла справжнім патріотом своєї країни. Цікаве бачення виховного процесу – чи не так? Починати щепити любов до батьківщини з імені.
Дальше більше. З появою бразильських серіалів у нашій країні стали то там, то тут з'являтися Камілі ,Хуани і навітьМарисабелі. Ось така любов до кіногероїв.
Свого часу у батьків навіть виникли дебати з місцевим реєструючим органом, оскільки ті відмовлялися записувати дитину під таким ім'ям. Однак, незважаючи на примхи батьків, всі близькі називають його просто Сашко.
Винахідливими у виборі імен є не лише українці. Наприклад, у США батьки, які живуть у штаті Оклахома не стали довго розмірковувати у виборі імен, а назвали дівчаток-близнюків просто і, як то кажуть зі смаком Окла і Хома . Або, все в тій же Америці, в штаті Міннесота дівчатка отримали іменаМінна таСота. Є так само сім'я, яка назвала своїх дітей на честь марок машинХонда,Тойота,Ягуар таДатсон.
Стаття на тему:
Її звали Юралга Тролебузинівна.
Сподобався наш веб-сайт? Приєднуйтесь або підпишіться (на пошту надходитимуть повідомлення про нові теми) на наш канал в МирТесен!