Загадковий скарб нібелунгів, Історія, DW
Повні золота воза на дні Рейну: скарб нібелунгів - найзнаменитіший скарб у німецькій історії. І сьогодні він продовжує надихати художників, поетів та шукачів пригод.
Хаген занурює у воду скарб нібелунгів: картина Петера Йозефа фон Корнеліуса
Хаген, васал бургундського короля Гунтера, відправляє з Вормса, бургундської столиці, завантажені золотом воза у невідоме місце на Рейні. Це - скарб легендарного короля нібелунгів, який Хаген отримав, вбивши Зігфріда - героя, який переміг дракона. Золото Хаген утопив у Рейні. Так розповідається у знаменитому німецькому епосі "Пісня про Нібелунги".
Драконова кров та шапка-невидимка
Нове "Кільце" у Байройті: суперечливі відгуки німецьких критиків
У Веймарі показують німецькі шедеври із великої приватної колекції
Байройт - 2013 року: боги загинули - скандал відбувся
То може й скарб нібелунгів був реальним? Досі ця думка багатьом не дає спокою. Пошуками легендарного скарбу одержимий і мешканець Майнца, архітектор Ганс Йорг Якобі (Hans Jörg Jacobi). Втім, тягне його не так перспектива розбагатіти, скільки бажання розгадати літературну загадку. Разом зі своїм уже покійним батьком він шукав скарб протягом майже сорока років.
"Пісня про Нібелунги" лише миттю згадує, де саме Хаген нібито втопив золото:
"У Лохгейм на Рейні Хаген відвіз той скарб багатий
І втопив, щоб потім скористатися ним,
Але так і не довелося йому володіти добром чужим.
Глибоко в Рейні…
На топонім "Лохгейм" (в оригіналі просто "Loche" - дірка) Якобі звернув увагу ще сорок років тому. За його версією, цього місця більше не існує, але воно знаходилося біля містечкаГернсхайм (Gernsheim), в однієї з найглибших ділянок Рейну. До того ж і розташоване це місце лише за 20 кілометрів від Вормса, колишньої бургундської столиці. Можливо, тут і лежить золото нібелунгів?
За підтримки одного підприємця Ганса Йорга Якобі та його батька організували археологічні розкопки біля Гернсхайма. Щоправда, їм не вдалося нічого знайти: кожні 10 метрів свердло натрапляло на мармур. Слідів загубленого золота не знайшли й водолази у Рейні. Але архітектор не здається: "Я хочу знайти скарб і довести, що "Пісня про Нібелунги" відповідає дійсності", - пояснює він.
Скарб недоторканний!
Анна Мюльгер (Anna Mühlherr), професор германістики Тюбінгенського університету, також вважає, що "Пісня про Нібелунги" - це не казка. Але для неї найцінніше - це сама розповідь, яка пояснює зліт і падіння династій. "Люди мали розуміти, що на скарб краще не посягати", - пояснює вона. Професор впевнена, що під скарбом мають на увазі сама влада короля.
Хаген кидає скарб у воду: бронзова скульптура стоїть у Вормсі на березі Рейну
У Середньовіччі "Пісня про Нібелунги" мала велику популярність, але пізніше вона була забута. Лише 1755 року знову виявили старий рукопис. Невдовзі з легкої руки художників і літераторів вона перетворилася на національний німецький епос: що краще послужити цієї мети, ніж історія про абсолютну вірність своєму народу і королю?
Хоча як така німецька держава ще не існувала, скарб, забутий на кілька століть, став символом німецької єдності. Художники епохи романтизму, як, наприклад, Моріц фон Швінд (Moritz von Schwind), зображували його у вигляді корони, незмінно поєднуючи цей мотив із чорно-червоно-Золотий прапор. У XIX столітті ці кольори символізували прагнення багатьох революціонерів до створення єдиної німецької держави, сьогодні це вже національні кольори Німеччини.
"Сяйво німецької імперії"
Такі настрої простежувалися й у літературі. У XIX столітті письменник Ернст Моріц Арндт (Ernst Moritz Arndt) описував скарб як "сяйво німецької імперії". Проте лунали й інші голоси, наприклад, поета Генріха Гейне, який висміював національний міф, у тому числі й ту саму "золоту корону".
Опера "Золото Рейну", постановка 2009 року
Композитор Ріхард Вагнер присвятив скарбові цілу оперу - "Золото Рейну". Вона розповідає про трьох доньок Рейну, які його охороняють. Щоправда, працюючи над оперою, Вагнер орієнтувався швидше не на німецьку "Пісню про Нібелунги", а на скандинавські саги.
Найголовніша в житті подія
Суперечка про скарб сьогодні не має того політичного значення, яке мав раніше. Але все ж таки чарівність втраченого золота, як і раніше, сильна. Телефільми та фантастичні романи, картини та знамениті "Фестивалі нібелунгів" у Вормсі (Nibelungen-Festspiele Worms) - стара легенда, як і раніше, хвилює людей. Легенда дійшла навіть до Науру, карликової держави в Тихому океані, яка колись була німецькою колонією. 2003 року там випустили золоту монету, присвячену скарбу нібелунгів.
Тож пошук скарбу триває. Тим більше, що на Рейні є й інші місця, де воно, можливо, знаходиться: наприклад, Райнбах (Rheinbach) – місто в землі Північний Рейн-Вестфалія. Однак і тут нічого й досі не знайшли. "Нічого страшного, - вважає Ганна Мюльгер. - Історична фантазія - це також частина культури". Але хто знає, можливо, повні золота віза ще піднімуться з Рейну. ДляГанса Йорга Якобі це стало б, мабуть, найяскравішою подією у житті.
Також на тему
У ФРН створено інтерактивну базу даних про радянські, а потім українські військові об'єкти в колишній НДР. В базі є відомості про 1115 військових містечок Західної групи військ та 3956 гарнізони.
Публіцист та історик мови розповів про те, як сьогоднішні німці використовують, не усвідомлюючи цього, націонал-соціалістичну лексику.