ЗМІ пишуть, що нарешті з’явилися ліки від ВІЛ
28 Лютого 2017
Не зовсім. Такі заголовки вводять в оману, тому що ми звикли вважати, що вакцина - це засіб, який люди приймають заздалегідь і таким чином уникають зараження. Але в цьому випадку йдеться про терапевтичну вакцинацію — препарати, які використовуються вже після того, як людина захворіла.
На конференції в Австралії вчені розповіли про препарати, завдяки яким кілька людей змогли впоратися з вірусом імунодефіциту та відмовитися від звичайної при цьому захворювання антиретровірусної терапії.
Так. У дослідженні брали участь 15 осіб (насправді більше, але дехто вибув з фінальної вибірки). Усі вони отримали терапевтичну вакцинацію. Спочатку їм ввели препарат, який дозволяє натренувати імунну систему розпізнавати клітини, що містять вірус, та атакувати їх. Потім інший препарат, який застосовується в лікуванні онкологічних захворювань. Передбачалося, що він допоможе вигнати з тканин неактивний вірус. Справа в тому, що з неактивними вірусами неможливо впоратися за допомогою ліків, тому необхідно їх активувати. В результаті у десяти осіб збільшилася кількість вірусів у крові, і вони повернулися до антиретровірусної терапії. Але у п'яти чоловік вірус або не виявлявся, або виявлявся на незначному рівні. У такому стані ці пацієнти вже досить довго — від 7 до 30 тижнів.
Ні, так не можна сказати. Вірус у крові, як і раніше, іноді знаходять, просто він не досягає такого рівня, коли можна говорити про якийсь небезпечний процес. Крім того, ніхто не знає, як довго пацієнтам не буде потрібна антиретровірусна терапія, можливо, ВІЛ-інфекція повернеться.
Так. До цього були відомі лише поодинокі випадки, коли люди з ВІЛ тривалий часобходилися без ліків і при цьому в їхній крові не вдавалося виявити вірус. Коли у жінки з ВІЛ, яка не приймала препарати, народилася дівчинка, дитині призначили агресивну антиретровірусну терапію. Потім батьки перестали давати їй ліки, але навіть за два роки лікарі не виявили вірус у крові. Однак до чотирьох років ВІЛ дав про себе знати. Трансплантація кісткового мозку, який багато в чому визначає роботу імунної системи, також допомогла двом пацієнтам, але ненадовго: на 12 та 32 тижні. Терапевтичні вакцини досягали успіху лише на кілька тижнів.
Єдина людина з ВІЛ, яка дійсно довгий час не виявляє вірус у крові, це так званий берлінський пацієнт — Тімоті Рей Браун. Він переніс дві трансплантації кісткового мозку, і, можливо, йому вдалося відмовитися від антиретровірусної терапії тому, що донором виступила людина з генетичною несприйнятливістю до ВІЛ. Це сталося у 2007–2008 роках, відтоді Браун не вживає ліків.
Вчені повинні зрозуміти, чи немає якихось несподіваних наслідків для здоров'я пацієнтів, які «видужали» від ВІЛ, і врешті-решт не закінчиться все поверненням хвороби. Крім того, потрібно провести масштабніші дослідження, які, можливо, дадуть відповідь на питання, чому вакцина допомогла лише невеликій частині пацієнтів.