ЗМІ Третій рейх був наповнений наркотиками та стимуляторами - українська газета
Охлер, який працював в архівах, стверджує, що масове вживання наркотиків у нацистській Німеччині почалося серед солдатів та льотчиків, які вторглися та завоювали Польщу у блискавичній атаці у 1939 році.
Медичні працівники видавали їм стимулюючі, галюциногенні пігулки, щоб утримати військових від сну та збільшити поріг агресії.
Вожді нацистської ієрархії вживали серйозніші наркотики. Глава Люфтваффе Герман Герінг пристрастився до морфію, що колов собі із золотого шприца, а сам фюрер поглинав великі дози стимуляторів, які вводили йому щодня.
Нацисти прийшли до влади, стверджуючи моральну перевагу над декадентським режимом Веймарської республіки, де актриси потягували коктейлі хлороформу та ефіру, а майже половина лікарів Берліна, як стверджується, були морфіністами. Гітлер та його оточення спочатку оголосили війну важким наркотикам, таким, як героїн та кокаїн.
Але вони заплющили очі на інші небезпечні наркотики. У книзі йдеться про те, що на фармацевтичному заводі Temmler у передмісті Берліна хіміки синтетизували "щасливі пігулки" (первітин) та випускали їх мільйонами. Їх активний інгредієнт містив штучний вид адреналіну, який діяв як феєрверк у головному мозку.
Він підвищував рівень енергії та лібідо, надавав людині, яка прийняла його, впевненість та силу. У Німеччині навіть можна було купити шоколадні цукерки, які містили цей компонент. Побічними ефектами від тривалого застосування препарату були млявість, апатія та депресія. І коли країна вступила у війну у 1939 році, у ньому виникла велика потреба.
Солдат Генріх Белль (згодом лауреат Нобелівськоїпремії з літератури) у листі додому з лінії фронту просив своїх батьків відправити йому "сала, цигарки та трохи первітину".
Старші військові лікарі були шанувальниками цього стимулятора. "Відмінно підходить для того, щоб підбадьорити втомлених солдатів. Препарат прибирає інертність, а також втому. Так легко реалізувати найжахливіші завдання", - писав один із них.
Препарат також активно використовувався при вторгненні до Бельгії та Франції у травні 1940 року. У Третьому рейху був випущений указ: солдат перед боєм повинен прийняти одну таблетку на день і дві вночі, і тоді він протягом 24 годин або більше може обходитися без сну. Завод Temmler на піку активності випускав 35 мільйонів таблеток на місяць.
Повний ступінь пристрасті до наркотиків та стимуляторів у нацистській Німеччині, про що докладно пише Охлер, став справжнім сюрпризом.
Автор пише про те, що особистий лікар Гітлера Теодор Морель запроваджував фюреру стимулятори кілька разів на день. Єва Браун, Гіммлер, Ріббентроп, Шпеєр та дружина Герінга також користувалися препаратами Мореля.
З кінця 1943 року Гітлер часто вводили дози препарату Eukodal, опіату, який дає організму "більший удар", ніж героїн. У результаті Гітлера посилилася манія величі з наступними глибокими депресіями, коли він накидався на всіх тих, кого вважав нелояльним до нього.