11. Теоцентризм середньовічної філософії. Філософські погляди Августина Аврелія.
В основі середньовічного людинознавства лежали теоцентристські про свою сутність настанови про те, що Бог — початок всього сущого. Він створив світ, людину, визначив норми людської поведінки.
-Змінюється функція філософії,перетворюється на служницю богослов'я(теології)
-креаціонізм-ідеї творення світу богом, лежить в основі середньовічної онтології.
- ідея одкровення стає фундаментом середньовічної гносеології.
Таким чином, у середньовічній філософії панує теоцентристське розуміння людини, суть якого полягає в тому, що походження, природа, цільове призначення та все життя людини зумовлені Богом. Тіло (природне) та душа (духовне) протиставлені одне одному.
Блаженний Августин – філософ, проповідник, християнський богослов та політик. вважав, що бог і світ - вищі буття.
Для нього характерний перманентний креаціонізм.
Теодицея Августина. (Виправдання бога)
Створює вчення про божественне приречення:
Божественна благодать сходить на мішненство, на обраних до спасіння, божество є джерелом двох протилежних градів:
-земного граду, заснованого на війні та насильстві
12. Середньовічна схоластика: суперечка номіналізму і реалізму.
Схоластика-напрямок філ.-теологіч. думки, що ставила за мету раціональне обгрунтування і систематизацію християнського віровчення.
-рання схоластика(9-12вв) Іоан Росцелін
-зріла схоластика(13в) Хома Аквінський,А.Абеляр
-Пізня схоластика (14в) Іоан Скотт, з'являється теорія 2х істин.
Реалізм-філософський термін, що вживається для позначення напрямку, що постулює існування реальності, незалежної від суб'єкта, що пізнає. Універсалії реально існують, але в самих речах.
Номіналізм-універсалі не існують реально, незалежно від людини, це лише слова, звуки голосу, всього лише назви.
Абеляр французький філософ (схоласт), теолог і поет, - один із яскравих представників духовного життя середньовіччя, видатний оратор. Він уміло захищав оригінальну позицію у суперечках про універсаліях, тобто. про природу загальних понять та їх об'єктивності. Позиція Абеляра полягала у захисті істотно пом'якшеного номіналізму, іменованого концептуалізмом, суть якого у цьому, що реальні окремі предмети, але спільні ідеї - не порожній звук: вони відповідають поняття (концепту), яке утворює наша духовна реальність.