Африканський білогорлий гриф (лат
Спекотний та посушливий клімат Африки не дуже сприятливий для життя не тільки людей, а й тварин. Звірі тут часто гинуть від голоду та спраги, а їхні трупи приваблюють величезну кількість падальників. Є серед них і африканські білогорлі грифи (лат. Trigonoceps occipitalis), які поширені на великій території на південь від Сахари.
Це середні за розміром птиці масою в три-п'ять кіло і довжиною тіла від 75 до 80 см. Звичайно, вони набагато менші за кондори, та й розмах крил у них всього 2,3 метра при довжині крила від 60 до 65 см. Але все- таки вони дають певний привід захоплення. Наприклад, африканські білогорлі грифи мають цікаве забарвлення: на відміну від їхніх сусідів по континенту вухатих грифів, вони двоколірні.
Практично все оперення у них буре, за винятком голови, зоба, нижньої частини крил і черева, які прикрашені білим пір'ям. Незвичайний і колір дзьоба білогорлого грифа: він синій біля основи та яскраво-червоний на кінці. Як і у всіх хижих птахів, його кінчик загнутий вниз, що дозволяє легко розривати видобуток.
Африканський білогорлий гриф, якого іноді називають білоголовим, — гордий птах. Він ніколи не селиться поруч із людьми, щоб харчуватися їх відходами, подібно до африканського марабу. Велике гніздо з тонких гілочок в'є на верхівках баобабів або інших дуже високих дерев. Живе поодинці або знаходить собі пару. У кладці зазвичай одне біле яйце. Обидва батьки вигодовують дитинча їжею, принесеною у місткому зобі.
За здобиччю вилітає на світанку. Високо і плавно кружляє у небі, підіймаючись часом до 1,6 км. За допомогою свого гострого зору виглядає підходяща падаль і стрімко опускається вниз. Він не спостерігає за іншими грифами, а віддає перевагушукати їжу самостійно.
Їжа африканського білогорлого грифа часом сильно зіпсована. Будь-яка інша істота відразу ж загинула б від токсинів, покуштувавши гниючу плоть, однак у цих представників сімейства яструбиних досить міцний шлунок. У його шлунковому соку дуже висока кислотність, що дозволяє перетравлювати кістки та вбиває всі трупні бактерії. Процес знезараження триває у кишечнику птиці, де спеціальні симбіотичні бактерії очищають їжу від бактеріальних токсинів.
Шкідливі бактерії, що залишилися на оперенні, знищуються за допомогою ультрафіолетового випромінювання, коли білогорлий гриф розправляє і просушує пір'я на сонечку.
Крім падали, цей вид грифів, як і його найближчі родичі, харчується ящірками, пташенятами, яйцями, комахами та деякими хворими тваринами. Здатний убити слабке дитинча антилопи або зловити на сніданок якогось дрібного гризуна. Рослинну їжу зовсім не поважає, та й її не так багато в посушливих лісистих місцевостях і саванах з рідкісними деревцями, які він уподобав для свого проживання.
На жаль, африканський білогорлий гриф слабо вивчений, проте достеменно відомо, що він перебуває під загрозою зникнення. Спроби вчених дослідити поведінку видів птахів, що зникають, іноді призводять до несподіваних наслідків. Так, у Саудівській Аравії був спійманий білоголовий гриф із GPS-передавачем. Бідолаху відразу ж звинуватили в шпигунстві на користь Ізраїлю, і мало не стратили. А, тим часом, ізраїльські вчені лише хотіли краще дізнатися про шляхи міграції цих рідкісних птахів.