Антикоагулянтна терапія після протезування клапана серця
Як слід проводити антикоагулянтну терапію у хворого з протезованим клапаном серця?Які ризики тромбоемболічних та геморагічних ускладнень? У цілому пацієнта з механічним клапанним протезом в аортальної позиції слід підтримувати MHO в діапазоні від 2,0 до 3,0.
Біопротези порівняно змеханічними клапанними протезамимають значно менший ембологенний потенціал. У цих випадках антикоагулянтну терапію рекомендується продовжувати протягом перших 3 місяців після операції, доки відбувається ендотелізація стулок біопротезу та ризик емболічних ускладнень залишається підвищеним.
Як бути з антикоагулянтною терапією у пацієнтів із механічними клапанними протезами перед плановим хірургічним втручанням чи інвазивною процедурою?
При необхідності відміни кумадину перед виконанням планового хірургічного втручання на період зниження MHO пацієнту можна призначити НФГ (цільове АЧТВ становить 55-70 с). Ефективність застосування низькомолекулярних гепаринів (НМГ) у хворих на механічні протези клапанів серця не доведена, хоча в останньому практичному керівництві АРСР обговорюється питання використання НМГ як «містка» на період відміни та відновлення прийому варфарину.
Вітамін Кможе спровокувати розвиток гіперкоагуляційного стану, що збільшує ризик тромбоемболічних ускладнень, і тому для нормалізації MHO він не повинен призначатися.
Як слід поводитися з антикоагулянтною терапією у вагітних пацієнток із механічними клапанними протезами?
Жінкам, які потребують протезування клапанів серця, які в майбутньому планують завагітніти, можна спочатку встановити такий тип клапанного протеза, який не вимагає тривалоїантикоагулянтної терапії. Якщо у хворої вже встановлено механічний протез клапана, то у разі настання вагітності антикоагулянтну терапію необхідно продовжувати, проте ризик небажаного впливу кумадину (варфарину) на плід потребує диференційованого підходу до тактики такого лікування.
На конференціїАССРз питань антитромботичної та тромболітичної терапії були рекомендовані наступні три режими антикоагулянтної терапії при вагітності: - Лікування НМГ або НФГ гепарином між 6-м та 12-м тижнем вагітності, протягом решти періоду вагітності - прийом варфарину - Лікування НФГ протягом усього періоду вагітності (17 500-20000 ОД п/к 2 рази на добу; цільове АЧТВ - 55-70 с через 6 год після ін'єкції) - Лікування НМГ протягом усього періоду вагітності (п/к 2 рази на добу; доза розраховується за масою тіла); цільовий плазмовий рівень анти-Ха-активності 0,7-1,2 ОД/мл через 4-6 годин після ін'єкції
Є певні сумніви щодоефективностіпідшкірного введення НФГ та НМГ у пацієнтів з механічними протезами клапанів серця; дані, що свідчать за та проти кожного режиму терапії, потребують подальшого детального обговорення.