Апное у недоношених дітей
Після народження малюки повинні безперервно дихати, щоб отримувати кисень.У недоношених дітей, частина центральної нервової системи (головний та спинний мозок), які контролюють дихання, недостатньо розвинені, щоб забезпечувати безперервне дихання. Це спричиняє порушення ритму дихання. Іноді прискорене дихання змінюється періодами поверхневого дихання чи його зупинкою. Такий стан називається апное.
Про апное у недоношених дітейАпное часто зустрічається у недоношених дітей. Лікарі зазвичай діагностують цей стан до того, як мати і дитину виписують із лікарні, і апное зазвичай проходить саме собою, коли малюки підростають. Після припинення синдром апное більше не повторюється. Але до того моменту, коли синдром остаточно проходить, він, безумовно, становить небезпеку.
Апное – медичний термін, що означає зупинку дихання. Більшість експертів визначають апное недоношених як стан, при якому у новонароджених відбуваються зупинки дихання від 15 до 20 секунд під час сну.
Як правило, у дітей, які народилися на терміні вагітності, що становить менше 35 тижнів, трапляються періоди зупинки дихання чи серця. (Медична назва уповільнення частоти серцевих скорочень – брадикардія). Ці порушення дихання можуть розпочатися у 2 день життя, і триватиме від 2 до 3 місяців. Чим нижча вага дитини та термін недоношеності при народженні, тим більше ймовірно, що вона чи вона зіштовхнуться з проблемою апное.
Хоча для всіх немовлят типові зупинки дихання та серцебиття, але у малюків з апное ці періоди триваліші. Не слід плутати апное з періодичним диханням, яке також трапляється у недоношених новонароджених. Періодичне дихання - це паузи у диханні,які тривають лише кілька секунд, після кількох швидких і дрібних вдихів. Періодичне дихання не супроводжується зміною кольору обличчя (наприклад, синьова довкола рота) або падінням частоти серцевих скорочень. У дитини з періодичним диханням регулярне дихання відновлюється самостійно. Періодичне дихання не викликає додаткових проблем із здоров'ям у новонароджених.
Лікування При діагнозі апное недоношені діти (особливо народжені на термін вагітності менше 34 тижнів) більшу частину часу отримуватимуть медичну допомогу у відділенні реанімації новонароджених (неонатальне відділення інтенсивної терапії). Багато дітей не обійдуться без апаратної допомоги в диханні, тому що їх легені занадто незрілі, щоб дозволити малюкам дихати самостійно.
Пристосування, що допомагають дихати:
Вентилятор. При механічній вентиляції трубка знаходиться в трахеї дитини (дихальне горло) і повітря продувається через трубку в легені дитини. Така подача повітря проводиться під заданим тиском. Вентилятор запрограмований на певну кількість вдихів за хвилину, при цьому дихання дитини, частота серцевих скорочень та рівень кисню постійно контролюються.
Безперервний тиск у дихальних шляхах (НПДР). Коли немовлята відключені від механічного вентилятора, їхнє дихання контролюється за допомогою назального НПДР. Назальний пристрій ПДСП складається з великої трубки з дрібними зубцями, яка вставляється в ніс дитини. Апарат підключений до комп'ютера, що контролює процес забезпечення легенів дитини необхідною кількістю повітря. Тиск апарату ПДСП допомагає тримати легені недоношеного малюка відкритими, щоб він міг дихати. Апарат не забезпечує дихання дитини, дитина дихає сама.
Моніторинг дихання Коли малюка відключають від механічного вентилятора з або без назального ПДСП, за ним продовжують постійно спостерігати, щоб уникнути повторення нападів. Кардіореспіраторний контроль стежить за пульсом дитини. Якщо протягом кількох секунд дитина не має дихання, прилад подає звуковий сигнал тривоги. У таких випадках малюкові надається негайна допомога. Трапляються і помилкові спрацьовування приладу.
Якщо дитина не починає дихати протягом 15 секунд, медсестра проводить масаж рук та ніг дитини для стимуляції дихання. У більшості випадків після такої стимуляції дихання відновлюється.
Однак якщо після цієї процедури дитина не починає дихати, а колір її шкіри змінюється, медсестра або лікар надягають на обличчя дитини маску для штучної стимуляції дихання. Як правило, кількох штучних вдихів буває достатньо для того, щоб дитина почала дихати самостійно.
Напад апное може траплятися один або кілька разів на день. Лікарі ретельно оглянуть дитину, щоб переконатися, що причиною нападів не є інфекція. Якщо напади апное часто повторюються, дитині вводять ліки внутрішньовенно або перорально, щоб стимулювати частини мозку, які контролюють дихання.
Коли ваша дитина підключена до домашнього контролера апное Коли напади апное припиняються, дитину, зазвичай, виписують додому, проте малюкові досі потрібен контроль. У таких випадках, якщо лікар вважає це за необхідне, дитина буде виписана з відділення інтенсивної терапії з апное контролером.
Апное контролер складається з двох основних частин: ремінь із сенсорними датчиками, які дитина носить на грудях, та пристосування з контролюючою функцією. Датчики вимірюють дихання дитини, а прилад безперервно записуєпоказання вимірів.
Перш ніж ваша дитина залишить лікарню, співробітники відділення інтенсивної терапії протестують контролер і дадуть вам докладні інструкції про те, як і коли його використовувати, а також про те, як реагувати на сигнал тривоги.
Якщо ваша дитина не дихає або її/її обличчя здається блідою або синюватою, дотримуйтесь інструкцій, наданих вам у відділенні інтенсивної терапії. Як правило, ваші дії включатимуть кілька м'яких методів стимулювання. Пам'ятайте, ніколи не потрібно трусити дитину, намагаючись її розбудити.
Процес догляду за дитиною з контролером апное може виявитися надзвичайно стресовим. Деякі батьки не знаходять собі місця, постійно дивляться на монітор, бояться навіть прийняти душ. Як правило, згодом ця напруженість минає. У таких випадках корисно входити в контакт з іншими батьками, які пережили подібну проблему.
Догляд за малюком З часом, апное недоношених зазвичай проходить саме собою. У більшості недоношених дітей напади апное припиняються через 44 тижні, після зачаття. У поодиноких випадках, напади апное триває кілька тижнів довше.
Діти, які не мали ускладнень після апное, найчастіше не мають проблем зі здоров'ям у майбутньому. Апное недоношених не викликає пошкоджень головного мозку. Через тиждень після припинення нападів апное, ймовірність їхнього повторення в майбутньому практично зводиться до нуля.
Хоча синдром раптової дитячої смерті частіше трапляється у недоношених немовлят, жодного зв'язку між раптовою смертю та апное виявлено не було.