Азербайджанці ніколи не зраджували євреїв, євреї ніколи не зраджували азербайджанців
У круглому столі брали участь державний радник Азербайджанської Республіки з міжнаціональних питань, питань мультикультуралізму та релігії, голова Опікунської ради Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму академік Кямал Абдуллаєв, доктор філософії з політичних наук, провідний консультант відділу з суспільно-політичних питань Адміністрації Президента Азербайджанської Республіки заступник керівника Центру Симона Візенталя у США рабин Абрахам Купер, заступник посла Ізраїлю в Азербайджані Амір Ром, голова європейських євреїв Азербайджану Геннадій Зельманович.
Виступаючи в рамках круглого столу голова ізраїльської неурядової організації «Міжнародні проекти для суспільства», експерт у галузі міжнародних відносин Ар'є Гут зазначив, що Голокост – це страшна та нестерпна для пам'яті єврейського народу трагедія.
«Це – біль, страждання, приниження, образа, звірство, варварство, масове знищення єврейського народу з боку озвірілого та шаленого фашистського режиму. Вперше у своєму житті я дізнався про це від мого діда, який втратив у цьому геноциді всю свою родину всіх рідних на території сучасної України. Він дивом врятувався, перебуваючи у лавах Червоної Армії, пройшовши від Києва до Берліна.
Внаслідок Голокосту, катастрофи європейського єврейства, було знищено близько 6 млн. євреїв.
До кінця Другої світової війни нацисти знищували навіть сліди від таборів смерті, збереглися свідоцтва про вивезення чи знищення похованих останків людей перед приходом радянських військ», – зазначив ізраїльський експерт.
За словами Ар'є Гута, у Національному меморіалі Катастрофи та героїзму «Яд ва-Шем» у Єрусалимі зберігаються особисті документи, що свідчатьпро приблизно 4 млн жертв.
«Неповнота даних пояснюється тим, що найчастіше єврейські громади знищувалися повністю, і не залишалося рідних, близьких, друзів, які могли б повідомити імена загиблих. Війна розкидала людей, і ті, хто вижив, відмовлялися повідомляти про своїх рідних як про померлих, сподіваючись на зустріч з ними. Чому треба виділяти серед жертв саме євреїв – адже нацизм убивав багато народів? Про це дуже лаконічно і достеменно сказав лауреат Нобелівської премії миру, в'язень нацистського концтабору Освенцім Елієзер Візель: «Не всі жертви були євреї, але всі євреї були жертвами нацистів».
Хочу навести Вам слова з книги Еліезера Візеля «Ніч» – спогади єврейського хлопчика про Освенцима: «Ніколи мені не забути цієї першої ночі в таборі, що перетворило все моє життя в одну довгу ніч, запечатану сімома печатками. Ніколи мені не забути цей дим… Ніколи мені не забути ці обличчя дітей, чиї тіла на моїх очах перетворювалися на кільця диму на тлі безмовного неба. Ніколи мені не забути це полум'я, що назавжди спопелило мою віру. Ніколи мені не забути цю нічну тишу, яка назавжди позбавила мене волі до життя. Ніколи мені не забути ці миті, що вбили мого Бога та мою душу; ці сни, що стали спекотною пустелею. Ніколи мені не забути про це, навіть якби я був засуджений жити вічно, як Сам Бог. Ніколи».
Ізраїльський експерт зазначив, що масове знищення євреїв було закодоване німецькою бюрократією як «остаточне вирішення єврейського питання», європейське єврейство гинуло у гетто, концентраційних таборах, під час «маршів смерті» та внаслідок масових розстрілів.
Ар'є Гут: «Ми не повинні проходити повз випадки відродження антисемітизму і повинні бути готові діяти проти його нових форм»
«Чому масова різанина та вбивство тисяч людейстали наприкінці XX століття і на початку XXI століття докорінним пунктом всіх колізій – духовних, моральних, політичних, втягуючи у собі решту проблем. Голокост – це трагедія мого народу, трагедія, яка довгий час була закритою темою.
«Сьогодні день, коли ми вшановуємо пам'ять про жертви Голокосту, згадуємо союзні держави, чиї війська перемогли нацизм, і тих сміливців, хто ризикував, а часом і жертвував життям, щоб урятувати інших людей. Ми не повинні проходити повз випадки відродження антисемітизму і повинні бути готові діяти проти його нових форм. Це зобов'язання ми несемо не лише перед єврейським народом, а й перед усіма іншими, кому загрожує чи може загрожувати така сама доля. Цього дня світова спільнота згадує Голокост, проте найважча сьогодні твориться в Європі, яка вчить інші країни толерантності, де лютує антисемітизм та ксенофобія.
А в деяких країнах проводяться конкурси на карикатури про Голокост. На жаль, у кожного з них своя мораль, просякнута ненавистю та політичними інтересами. А ми сьогодні тут, у незалежному та світському Азербайджані, де мультикультуралізм – це спосіб життя, в Азербайджанському Слов'янському університеті ще раз доводимо цьому жорстокому світові, що біль та страждання катастрофи європейського єврейства – це не лише біль єврейського народу, це біль і братнього азербайджанського народу. .
Тому що не сьогодні, а з давніх-давен євреї живуть на території Азербайджану, євреї ніколи не відчували себе іноземцями, вони ніколи не були тут чужими, і хочу сказати це з гордістю: на відміну від багатьох так званих цивілізованих країн і народів Європи азербайджанці ніколи не зраджували євреїв, євреї ніколи не зраджували азербайджанців», – резюмував ізраїльський експерт.