Бегемот, або Водяна корова
Деякі міжнародні терміни в їхньому офіційному перекладі казахською мовою звучать безглуздо і некоректно, кажуть експерти. У школах, тим часом, навчають дітей за такими словниками.
Мешканка міста Алмати Індіра Сатенова здивована безглуздими перекладами деяких міжнародних термінів та загальновживаних слів казахською мовою. Вона каже, що вперше «безглуздий» переклад почула від сина.
— Мій син, учень п'ятого класу, прийшов зі школи і заявив, що слово «баклажан» у перекладі казахською мовою буде «жер татак», а «банан» — «аспан татак». Про це їм сказала вчителька. Я була шокована,— каже Азаттику Індіра Сатенова.
Проблему відсталих, безглуздих і часом непотрібних перекладів деяких міжнародних термінів і слів казахською мовою неодноразово порушували і обговорювали в місцевій пресі. Але ці кальки чи безглузді словотвори так і залишилися якщо й не у щоденному вживанні казахстанців, то в деяких українсько-казахських словниках. Наприклад, бегемот - сусіир, балкон - килтима, плоскогубці - атауїз, стюардеса - аспансерик. При зворотному перекладі українською мовою в цих випадках бегемот звучить як водяна корова, балкон як щось визивне, плоскогубці як великий рот, стюардеса як небесна супутниця.
На запит Азаттика, як припускаються подібні помилки і чому вони впроваджуються у шкільні програми, хто затверджує ці переклади та скільки існує лінгвістичних комісій, письмово відповів заступник голови комітету з контролю у сфері освіти та науки міністерства освіти та науки Талгат Даїров.
«Розроблені підручники проходять попередню, педагогічну, наукову, а також із 2015 року – громадську експертизу. Весь цикл, пов'язаний із створенням підручника здійснюється під керівництвом та контролемуповноважених органів у галузі освіти. У своїй роботі експерти спираються на установки Державної Термінологічної комісії (Гостермінком) при Уряді РК, які публікуються в журналах та газетах з проблем державної мови, зокрема з питань термінології», — йдеться у письмовій відповіді Талгата Даїрова.
— Я є членом термінологічної комісії і завжди виступаю проти неправильних перекладів. У членів комісії бувають різні думки, і перемагає більшість. Є слова, які підходять казахському мисленню та мові, але я проти того, щоб перекладалося буквально все. Коли члени комісії затверджують деякі терміни, я висловлюю незадоволення. Потрібно упорядкувати забуті слова, можна перекладати міжнародні терміни, але щоб не різали слух, — каже Шамшидін Паттеєв.
Некоректні переклади хвилюють не лише батьків та учнів шкіл, а й громадських діячів. Казахський поет та політик Мухтар Шаханов обурений тим, як перекладаються деякі терміни. Популярний поет стверджує, що зараз робиться за гроші і ніхто не несе відповідальності за помилки.
— У казахів таких слів, які зараз активно перекладають та вживають, ніколи раніше не було. Наприклад, слово «фонтан» переклали як «шаптирму». Я проти цього мистецтва. Зараз у казахстанському суспільстві все продається, телебачення заповнене бездарними передачами, я навіть боюся говорити про майбутнє казахстанців, – каже Азаттику Мухтар Шаханов.
— Переклад – законодавчий процес. У всі часи терміни перекладалися в інтересах країни, що перекладала термін. У нашої інтелігенції не вистачає поняття співзвуччя, їм аби щось придумати. До таких речей треба підходити акуратно, слова мають органічно вписатись у казахську мову. Не можна доводити до таких речей,щоб потім сміялися, — каже Азаттику Сейдахмет Куттикадам.
Процес термінотворчості в сучасній казахській мові, як і в багатьох колишніх пострадянських країнах, різко активізувався із здобуттям державної незалежності 24 роки тому.