Берлінський міжнародний кінофестиваль (Берлінале)
Основною нагородою фестивалю є "Золотий ведмідь" (ведмідь – геральдичний символ Берліна). "Золотим ведмедем" нагороджується найкращий фільм основного конкурсу, а з 2007 року - також найкращий короткометражний фільм.
"Срібного ведмедя" отримують переможці номінацій гран-прі журі, "найкращий режисер", "найкращий актор", "найкраща актриса", "найкращий сценарій", окремий приз присуджується за визначні досягнення у галузі мистецтва. На кінофестивалі є ще Премія Альфреда Бауера, якою відзначаються картини, які "відкривають нові шляхи в кіномистецтві".
З 1987 року вручається спеціальна нагорода та приз глядацьких симпатій "Тедді" за "найкращий фільм про сексменшини".
У 2006 році вперше було вручено приз за найкращий фільм-дебют.
Фестиваль має дві почесні премії, які присуджуються за досягнення в галузі кінематографу - почесний "Золотий ведмідь" та приз Berlinale Camera Award. Крім цього, існують призи незалежного журі – приз екуменічного журі та приз Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕСІ), інші нагороди.
З 1956 року рішення про нагороду приймає міжнародне журі, яке приділяє особливу увагу тому, щоб у фестивальній програмі були представлені фільми з усього світу.
У різні роки великий успіх на Берлінському кінофестивалі мали фільми Інґмара Бергмана, Мікеланджело Антоніоні, режисерів французької "нової хвилі" - Жан-Люка Годара, Клода Шаброля.
українське кіно до 1975 року на Берлінському фестивалі не було представлено. Першою картиною, показаною у Берліні, став фільм Сергія Соловйова "Сто днів після дитинства".
Серед українських кінематографістів, які отримували нагороди Берлінале, – Сергій Соловйов ("Сто днівпісля дитинства", приз за найкращу режисуру), Лариса Шепітько ("Сходження", "Золотий ведмідь"), Гліб Панфілов ("Тема", "Золотий ведмідь"), Олександр Сокуров (премія за творчий внесок у твердження ідеалів гуманізму), Анатолій Солоніцин ("Двадцять шість днів із життя Достоєвського", "Кращий актор"), Інна Чурікова ("Військово-польовий роман", "Краща актриса"), Євгенія Глушенко ("Закоханий за власним бажанням") та інші.
У 2010 році українські актори Григорій Добригін та Сергій Пускепаліс були визнані найкращими акторами та удостоєні призу "Срібний ведмідь" за творчий тандем у стрічці про полярну станцію "Як я провів цього літа" режисера Олексія Попогребського. "Срібного ведмедя" також заслужила операторська робота Павла Костомарова у цьому фільмі.
У 2011 році головний приз Берлінале - "Золотий ведмідь" - був вручений іранському режисеру Асгару Фархаді за фільм "Надер і Сімін розлучаються", а також двох "Срібних ведмедів" удостоївся акторський ансамбль картини. Другий за значенням приз - гран-прі журі - був вручений угорському класику Беле Тарру за фільм "Туринський кінь". Приз Альфреда Бауера за відкриття нових перспектив у кіномистецтві було вручено німецькій драмі "Хто, якщо не ми" Андреса Файєля.
В основному конкурсі Україну представляє продюсерський проект Олександра Роднянського – "Машина Джейн Менсфілд" Біллі Боба Торнтона. Фільм Олексія Мізгірьова "Конвой" візьме участь у головній паралельній програмі фестивалю "Панорама".
У рамках фестивалю відбудеться ретроспектива фільмів кіностудії "Міжрабпом", яка працювала в радянській Україні з 1924 по 1936 рік. На її рахунку - такі картини, як "Аеліта" Якова Протазанова (1924) та "Кінець Санкт-Петербурга" Всеволода Пудовкіна (1927).
У журі очолить британський режисер Майк Лі (Mike Leigh).
Директор фестивалю – Дітер Косслік (Dieter Kosslick).
Матеріал підготовлений на основі інформації РІА «Новости» та відкритих джерел.