Біографія Шварця Євгена Львовича
Біографія Шварца Євгена Львовича
Біографія, історія життя Шварца Євгена Львовича
Шварц Євген Львович – український письменник, драматург, сценарист.
Дитинство та юність
Лев Шварц, голова сімейства, часто звинувачувався у революційній діяльності. Через це Шварці постійно переїжджали з місця на місце. Сім'я міняла місце проживання із завидною регулярністю, поки нарешті Шварці не здобули свій будинок у Майкопі. Саме у Майкопі і пройшли дитинство та юність Євгена.
1914 року Євген вступив до Московського народного університету імені Шанявського на факультет юриспруденції. Трохи пізніше молодик перевівся на аналогічний факультет до Московського університету. Юридичні науки непогано давалися допитливому розуму, проте справді великою пристрастю Євгена в ті дні був театр.
1916 року Шварца призвали до армії. Навесні 1917 року він був рядовим у запасному батальйоні в Царицині, звідки його, студента, лише через кілька місяців перевели у військове училище як юнкер. Трохи згодом Шварц отримав звання прапорщика.
Демобілізувавшись, Шварц вирішив продовжити навчання та вступив до університету Ростова-на-Дону. Паралельно він працював у «Театральній майстерні» – його все ще приваблювала сцена.
1921 року Євген Львович у складі театральної трупи приїхав до Петрограда. Там Шварц грав у маленьких театрах, підробляв продавцем у книгарні, якийсь час служив секретарем Корнея Чуковського. Шварц був відомий як цікавий співрозмовник, чудовий оповідача і непередбачуваний імпровізатор.
1925 року Євген Львович почав постійно співпрацювати з багатьма дитячими журналами. У цей же час «Оповідання старої балалайки» вийшло окремою книжкою – великий успіх дляпочатківця письменника! Згодом почали з'являтися й інші його книги - "Табір", "Кульки" і т.д.
Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Євген Шварц навідріз відмовлявся евакуюватися з Ленінграда. Письменник продовжував жити та творити у блокадному місті. Щоправда, в результаті йому все одно довелося виїхати спочатку до Кірова, а потім до Душанбе. У цей час Шварц писав про евакуйованих дітей («Далекий край») та про доблесних захисників Ленінграда («Одна ніч»). А трохи згодом, коли страшні роки війни залишилися позаду, Шварц написав своє знамените «Звичайне диво».
У 1927 році в житті Євгена трапилося друге кохання. Письменник познайомився із братом свого друга. У цього брата друга була дружина Катерина – дивовижна, прекрасна жінка, яку неможливо було не закохатися. І Євген закохався. Спочатку їхній роман був таємницею, проте згодом Євген та Катерина знайшли в собі сили зізнатися у всьому своїм половинкам і зійтись по-справжньому. Євген та Катерина прожили душу в душу 30 років – аж до останнього подиху Шварца.