Бізнес українською зареєструвати просто, вижити
Бізнес українською: зареєструвати просто, вижити — складно
Кабмін скоротив термін реєстрації бізнесу до однієї доби, запровадивши електронний документообіг між кількома відомствами. Але конкретні реформи уряд робить не доброю волею — це вимагають західні партнери та кредитори. Про те, що «не доробив» Кабмін.
Бізнес можна зареєструвати за день — завдяки електронному документообігу між відомствами звітують у Кабміні. Це стало можливим завдяки рішенню Мінфіну та Мін'юсту про електронний документообіг між цими відомствами, а також податковими та митними органами. Тим часом українські підприємці та юристи, які займаються бізнесом, вважають, що таких заходів недостатньо: головні складнощі починаються вже після реєстрації підприємства.
Економісти очікують, що дерегуляція призведе до зміцнення української економіки. Втім, серед фахівців поширена думка, що влада робить реальні кроки для спрощення ведення бізнесу не з власної волі, і навіть не заради перемоги на виборах, а під тиском західних партнерів.
У Кабміні заявляють, що запровадили електронний документообіг між Мін'юстом, Мінфіном та деякими іншими відомствами, зокрема Державною фіскальною службою.
У результаті в Україні можна зареєструвати бізнес за добу: не треба носити довідки з одного відомства до іншого. В уряді цей крок називають елементом реформ, які здійснюються в Україні.
Гострими проблемами українського бізнесу раніше називав президент України Петро Порошенко. А саме — обтяжливе адміністрування податків та нестабільність податкового законодавства,високе фіскальне навантаження, тіньова економіка та контрабанда. У травні Порошенко затвердив ухвалені парламентом зміни до Податкового кодексу щодо спрощення бізнесу. Там йдеться, зокрема, і про скорочення процедур, і про електронний документообіг, який зараз уряд реалізує своїми постановами.
Але найбільш бюрократичні та організаційні складнощі починаються вже після того, як громадянин зареєстрував свій бізнес, визнають самі підприємці.
Але найскладніше, за словами Олександра, знайти ринок збуту продукції, домовитись про закупівлю сировини заздалегідь та мати достатньо коштів для старту. «Навесні та влітку треба працювати на склад, і мати на це запас коштів, оскільки паливо купують лише півроку. Закуповувати солому та інші відходи треба заздалегідь, щоб постачальники не боялися, що в мене раптом не стане грошей, зупиниться бізнес і я з ними не працюватиму», — пояснює особливості своєї роботи Олександр.
Днями про позитивні зрушення в українській економіці одночасно заявили директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Чимяо Фан та Національний банк України. Так, Чимяо Фан зазначив, що у третьому кварталі 2015 року український ВВП зріс на 1% щодо другого кварталу, хоча перед тим відбувалося стрімке падіння. Він бачить причини позитивних змін і «поки тендітної стабільності» у стабілізації фінансової та податкової системи, у тому, що бюджет став більш збалансованим, а норми для ведення бізнесу дещо спростилися.
Економіст банкуАнастасія Головач визнає, що до України почали відновлювати інтерес інвестори: відтік інвестицій, який тривав з часів президентства Віктора Януковича, зупинився, з'являються нові інвестиційні проекти.
Водночас адвокатДмитроЙовдій, який спеціалізується на допомозі бізнесу, говорить, що дерегуляція є лише формальним кроком, який лише декларує реформи. Але насправді значного спрощення бізнес не відчув, визнає юрист.
За нинішніх умов дерегуляція у виконанні уряду не надаватиме вирішального впливу на українську економіку, прогнозує голова Комітету економістів України Андрій Новак.
«Ми маємо розуміти, що є три аспекти умов ведення бізнесу. Перше – це адміністративні, про які ми зараз говоримо, друге – правові аспекти, але головне, третє – аспекти економічні. Спрощення процедури реєстрації підприємства це, звичайно, добре, але далі важливо, як воно може працювати і в яких умовах? І тут уже набувають ваги другий і третій аспекти. Йдеться про те, як ви можете захистити свої господарські права у разі виникнення проблем. Тобто йдеться про судову систему. Яка судова система в Україні і як там можна захистити свої законні права, ми, на жаль, все добре знаємо», — констатує економіст. Однак, на думку Новака, перспективи українського бізнесу залежать від платоспроможності ринку, від податкового навантаження та можливості кредитування.
«Коли не діють саме економічні аспекти, то жодного спрощення адміністрування, реєстрації, ліквідації не допоможе. Це лише додатковий елемент, який не заважає підприємцю», — зазначає Андрій Новак. У таких умовах він радить представникам бізнесу не чекати полегшення від уряду, а натомість подбати про ринок збуту, навіть якщо йдеться про середній та малий бізнес. Не обмежуючись Україною. Він зазначає, що в країнах ЄС розвивати бізнес набагато легше саме через високу купівельну спроможність населення і великуємності ринку.
І підприємці, і фахівці, які їх консультують, одностайні: треба спростити норми ведення бізнесу, з якими підприємець стикається вже після реєстрації своєї справи. Так, президент компанії «Київстар»Петро Чернишов наводить приклад того, як бюрократія та надмірна зарегульованість шкодять конкурентоспроможності українського бізнесу.
«Величезну стос паперів потрібно подати до різних органів для спорудження кожної базової станції. І все — у друкованому вигляді. Ми маємо навіть окремий великий відділ, який оформлює ці документи. Великим компаніям це робити легше, а малі змушені якось викручуватися», — визнає Петро Чернишов.
Дмитро Євсей, юрист, партнер адвокатської фірми GORO legal, яка надає послуги бізнесу, головною проблемою вважає бюрократію, з якою бізнес стикається у процесі роботи, та непередбачуваність змін в українському законодавстві.
«За добу бізнес зареєструвати більш ніж реально. Тому що без електронного документообігу це займало три дні. Але якщо спитати, чи легко закрити бізнес? Дуже часто у бізнесмена не все виходить із першої спроби. І він відкриває бізнес протягом дня, а потім закриває його протягом 3-6 місяців. Чи залишиться в людини бажання спробувати себе в ролі українського підприємця ще?» – запитує юрист.
Він наводить приклад «законодавчої нестабільності» в Україні. «Коли ми закрили в державі гральний бізнес, це сприймалося як «перемога». Зараз він все одно працює, але у „сірій зоні“. І тепер в уряді думають, як його „легалізувати назад“, бо потрібні гроші до бюджету. Згадаймо, як влада спростила надання дозволів на будівництво. І ми побачили, як покращився рейтинг ведення бізнесу в Україніза версією Doing Business. Нині частина політиків почала говорити, що треба зарегулювати цю сферу, оскільки там багато незаконної забудови. Підприємці, якщо це станеться, подаватимуть інший набір документів. Уявіть, що компанія протягом 3-5 років будує і в процесі виявляється, що пакет дозвільних документів у неї застарів, їх треба робити наново», - уточнює Д. Євсей.
Нині ж, за попередніми даними Світового банку, за показником рівня будівельного ринку України посідає 183 місце зі 186 держав.
Реформи — не заради виборів, а під тиском Заходу?
Ці та інші кроки щодо дерегуляції мало пов'язані із найближчими місцевими виборами, вважають політологи. З одного боку, політична сила прем’єра на них не йде. З іншого, для підвищення рейтингів українські політики традиційно використовують не реформи, а ідеї підвищення соцстандартів та зниження тарифів.
Втім, конкретні реформи уряд все ж таки робить не з доброї волі, вважає політологОлеся Яхно. «Кроки уряду з дерегуляції мало пов'язані з виборами і навряд чи суттєво вплинуть на рейтинг провладних партій. Такі реформи йдуть у руслі вимог західних партнерів та кредиторів, які роблять ставку на структурні реформи та розвиток державних інститутів», — пояснює політолог.