Брак сну впливає на результати психологічних тестів - Дослідження Школи Здоров’я

Після травм головного мозку всі спортсмени проходять низку тестів на допуск до спортивних тренувань. Комп'ютерне нейрокогнітивне тестування входить до переліку стандартних досліджень та показує стан психологічних здібностей. Однак результати тестів можуть мати похибки, на які впливає ряд факторів. Наприклад, недостатня кількість сну негативно відбивається на нейрокогнітивної функції мозку.

Перед комп'ютерним тестуванням піддослідних попросили оцінити тривалість нічного сну.

Це дозволило дослідникам поділити спортсменів на три групи:

перша група спала менше 5 годин,
друга мала середню тривалість сну від 5,5 до 8,5 годин,
у третьої був найоптимальніший сон понад 9 годин. Середній показник тривалості сну становив 7,8 годин.

До третьої групи оптимального сну належало 22% учасників, тоді як до першої лише 4%. Відмінності також стосувалися і гендерної ознаки - чоловіки спали довше жінок.

Учасники першої групи, які мали недостатню кількість годин сну, показали найгірші результати в нейрокогнітивному тестуванні. Їхня реакція, вербальна пам'ять та зорово-рухова швидкість відзначалися значно затримкою порівняно з показниками учасників другої експериментальної групи.

Результати тесту другої та третьої групи мають змішаний характер. Таким чином, учасники із середньою тривалістю сну не дотягували за показниками вербальної та зорової пам'яті, але, на противагу цьому, їхшвидкість зорово-рухової системи та час реакції мали хороший показник. Клінічна значимість отриманих результатів остаточно незрозуміла, але вони представляють цікаву статистику.

На основі проведеного експерименту дослідники зробили висновок про зв'язок тривалості сну та результати комп'ютерного нейрокогнітивного тестування. Висунута гіпотеза була однозначно доведена -нестача сну напередодні нейрокогнітивного тестування негативно позначається на результатах. Лікарям слід попереджати спортсменів, які постраждали від струсу мозку, про те, що недосипання напередодні тесту вплине на результати не на краще. Тренер також має бути зацікавлений у складанні правильного режиму дня, в якому для сну відводиться належна кількість годин. Тим не менш, головну роль у цьому відіграє сам спортсмен. Лікарі можуть лише проінформувати спортсменів та тренерів про експериментально доведені негативні наслідки недосипання. У випадку, якщо спортсмен, який має пройти нейрокогнітивний тест для повернення в спортивну кар'єру, повідомляє про гостру нестачу сну, лікар має право перенести тестування на невизначений час до того моменту, поки режим спортсмена не прийде в норму. Дуже часто наслідки струсу мозку не дозволяють спортсмену дотримуватись оптимальної тривалості сну.

Автори дослідження попереджають, що клінічна значущість експерименту має мінімальне значення, оскільки тривалість сну – це не єдиний фактор, який може вплинути на результати комп'ютерного тестування.

Наприклад, недосипання у поєднанні з порушенням навченості знизять показники нейрокогнітивного тестування більшою мірою, ніж якби спортсмен відчував лише нестачу сну.

При ухваленні рішення про допускДо базового тестування лікарям слід також враховувати демографічну інформацію пацієнтів, прогнозуючи її вплив на результати після струсу мозку.