Бульдоги англійська та французька

Англійці вважають бульдога одним із символів Британії і стверджують, що цей пес має типово британський характер: трохи флегматичний, трохи впертий, доброзичливий і має неперевершене почуття гумору. Не знаю, як із гумором у бульдога, але ті, хто його виводили, точно не можуть поскаржитися на відсутність почуття гумору. Англійський бульдог виглядає як суміш собаки зі жабою. Бульдог такий потворний, що декому навіть здається гарним.

Одним словом, у потворному тілі ховається шляхетний принц. Може, чекає на поцілунок?

Його молодший побратим, французький бульдог, не такий спокійний, типово по-французьки живий і експресивний. Якщо британця дуже важко вивести з себе, то француз при натяках на неповагу до себе починає вискакувати зі своєї гладкої шкірки і бризкати слиною. Не варто їх недооцінювати. Їхня кремезна м'язова фігурка з солідною вагою в десять - п'ятнадцять кілограмів у поєднанні з могутніми щелепами може з'явитися неприємним сюрпризом для любителів задирати маленьких собачок. Пам'ятаю, як наша Балсі нарвалася на трьох французьких бульдожок, які тероризували собаче населення в одному з далеких дворів. Усі троє кинулися на неї, і Балсі довелося цілком серйозно відстоювати честь ротвейлера. Троє бульдогів важили стільки ж, як і вона, але кусати могли в три пащі!

До речі, про пащу бульдогів. Сильно укорочені лицьові кістки не лише надають голові бульдога химерну форму, а й сприяють проблемам із диханням у спеку. У мороз бульдогом загрожує застуда і нежить із наслідками зеленого кольору. Тому в сильний мороз і вітер не варто довго гуляти з бульдогом, навіть одягненим у теплу курточку.