CDO CDO (collateralized debt obligation)
до інших активів у портфелі»[4]. Наприклад, якщо якась галузь переживатиме спад? Тоді шанс одночасних дефолтів у недиверсифікованому за галузями портфелі кредитів різко зросте. Якщо додати до нього кредити, видані компаніям з іншої галузі, або з іншого регіону, або з іншої країни, виходить портфель менш залежний від якогось одного показника. А якщо так, то ймовірність його дефолту нижча, рейтинг вищий, а отже, і вартість запозичення (відсоткова ставка) теж нижча.
Саме дотримуючись цієї логіки, і «переупаковували» кредити. Їх поділяли на шматочки та продавали у різні CDO. На цьому варіації фінансових активів, на підставі яких створювалися CDO, не закінчились. Ми вже говорили про CDS. Фактично вони дозволяють інвестувати в кредитний ризик не через кредити та облігації, а через продаж страховки. Іншими словами, ви продали страховку на дефолт корпорації і тепер несете приблизно такий кредитний ризик, як ті, хто купив її облігацію або видав їй кредит. Якщо це так, то і CDO можна включити кілька CDS. У такий спосіб можна отримати набагато більш диверсифікований портфель кредитного ризику. Для формування не потрібно володіти облігаціями емітентів або викуповувати кредити сотень компаній. Потрібно лише заповнити стандартний бланк на «страховку». Це дуже прискорює, здешевлює і спрощує процес формування портфеля, тому створення CDO, які активно використовують такі інструменти, перетворилося на дуже розвинену галузь. Ще один важливий момент: активи, які продаються в CDO, зазвичай або мають рейтинг, або його легко встановити. Внаслідок цього портфелі CDO моделюються на основі кореляції між активами певного рейтингу, а не ймовірності дефолтів та розміру втрат, як у процесісек'юритизації, де самі активи немає рейтинга[5]. Як бачите, і тут не обійшлося без припущень про кореляцію. Знову ми говоримо про припущення щодо можливості одночасного дефолту різних активів. Для цього ми знову маємо вибрати період, протягом якого відбувається аналіз, об'єкти порівняння тощо. Крім того, існують інші проблеми кореляцій. Наприклад, якщо в портфель включені CDS, то потрібно брати до уваги кореляцію між цінами «страховок», що ввійшли в них, а також надійність страхувальників. Іншими словами, покладатися на припущення, що фінансове становище тих, хто продавав CDS (страхувальників), не різко погіршуватиметься одночасно з фінансовим становищем об'єкта страхування [6]. Таким чином, на основі припущення, що рівень історичної кореляції між активами зберігатиметься, було створено величезну, дуже неоднорідну індустрію CDO.