Цефуроксим-БХФЗ - інструкція із застосування
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Протимікробний механізм дії пов'язаний з пригніченням активності мікробного ферменту транспептидази, що призводить до порушення синтезу пептидоглікану клітинної стінки мікроорганізмів. Препарат має широкий спектр дії, стабільний у присутності більшості лактамаз; діє на штами, стійкі до ампіциліну та амоксициліну. Активний по відношенню до наступних мікроорганізмів: грамнегативним аеробам: Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus rettgeri, Proteus mirabilis, Providencia spp., Haemophilus influenzae (в т.ч. ампіцилінрезистентні штами), Haemocіcіlрезістентні штами). ні штами) , Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. штами, що утворюють пеніциліназ), Neisseria meningitidis, Salmonella spp (в т.ч. Salmonella typhi, Salmonella typhimurium); грампозитивним аеробам: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (в т.ч штами, що утворюють пеніциліназ, але виключаючи метицилінрезистентні штами), Streptococcus pyogenes (а також інші ?-гемолітичні стрептококи). групи B (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis; анаеробам: Peptococcus та Peptostreptococcus species, грампозитивні бактерії (в т.ч. Clostridium spp.) та грамнегативні бактерії (в т.ч. Bacteroides spp. та Fusobacterium spp.), Propionibacterium spp. До препарату частково стійкі: Proteus morganii, Proteus vulgaris; мікроорганізми, нечутливі до Цефуроксиму-БХФЗ: Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Legionella spp., Listeria monocytogenes, деякі штами Serratia spp.;
Фармакокінетика. Цефуроксим-БХФЗ використовуєтьсятільки парентерально, тому що швидко руйнується шлунковим соком. При внутрішньом'язовому введенні препарату в дозі 0,75 г максимальна концентрація утворюється через 45-60 хв і становить близько 27-30 мкг/мл. При внутрішньовенному введенні в дозі 0,75 г та 1,5 г терапевтична концентрація у плазмі крові спостерігається вже через 15 хвилин і становить 50 мкг/мл та 100 мкг/мл відповідно. Ступінь зв'язування з білками плазми становить близько 50 %. Препарат утворює терапевтичні концентрації у плевральній та синовіальній рідинах, жовчі, мокротинні, кістковій та м'яких тканинах, міокарді, шкірі. При запаленні мозкових оболонок Цефуроксим-БХФЗ добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та може виділятися з жіночим молоком. Період напіввиведення (Т1/2) препарату при внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні становить близько 1,5 години (у новонароджених та немовлят Т1/2 збільшений і становить від 4 до 6,5 годин). Більше 80 % введеного препарату елімінується нирками у незміненому вигляді: близько 50 % клубочковою фільтрацією та близько 50 % – канальцієвою секрецією протягом 8 годин, утворюючи ефективну концентрацію у сечі та сечовивідних шляхах. Після 24 годин препарат не визначається в організмі.
Показання до застосування
Цефуроксим-БХФЗ застосовують для лікування інфекційних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як: інфекції дихальних шляхів: гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легень, післяопераційні інфекції органів грудної порожнини; інфекції вуха, горла, носа: синусити, тонзиліти, фарингіти, середній отит; інфекції сечовивідних шляхів: гострий та хронічний пієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія; інфекції м'якихтканин: бешихове запалення, ранові інфекції; інфекції кісток та суглобів: остеомієліт, септичний артрит; інфекції шкіри: фурункульоз, піодермія, імпетиго; інфекції, що передаються статевим шляхом: гонорея (гострий, неускладнений гонококовий уретрит та цервіцит), особливо в тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін; акушерство та гінекологія: запальні захворювання тазових органів; інші інфекції: септицемія, менінгіт, перитоніт; профілактика післяопераційних інфекцій: при великому ризику виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітці та черевній порожнині, операцій на тазових органах, при серцево-судинних та ортопедичних операціях. Найчастіше ефективна монотерапія Цефуроксимом-БХФЗ. При необхідності препарат можна застосовувати у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або у вигляді ін'єкцій), особливо для профілактики післяопераційних ускладнень у шлунково-кишковій та гінекологічній хірургії.
Спосіб застосування та дози
Цефуроксим-БХФЗ вводять лише внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Для приготування розчину для внутрішньом'язового введення до 0,25 г препарату додають 1-2 мл води для ін'єкцій або 1-2,5 мл ізотонічного (0,9%) розчину натрію хлориду; до 0,75 г препарату – 3 – 6 мл води для ін'єкцій або 3 – 7,5 мл ізотонічного (0,9 %) розчину натрію хлориду, струшують до утворення суспензії або розчину. Залежно від обсягу розчинника препарат може набувати вигляду непрозорої молочної суспензії або жовтуватого розчину. Для приготування розчину для внутрішньовенного струминного введення 0,25 г препарату розчиняють не менше ніж у 3 мл води для ін'єкцій; 0,75 г препарату - не менше ніж у 9 мл води для ін'єкцій; 1,5 г препарату не менше, ніж у 15 мл води дляін'єкцій. Приготований розчин може фарбуватися в колір від блідо-жовтого до світло-бурштинового. Різна інтенсивність фарбування не впливає на терапевтичну ефективність та безпеку препарату. Вводять повільно – протягом 3 – 5 хвилин. Для внутрішньовенних короткочасних вливань (до 30 хв) 1,5 г препарату розчиняють у 50 мл розчинника, який може бути ізотонічним (0,9 %) розчином хлориду натрію, водою для ін'єкції або 5 % розчином глюкози. Дорослим призначають по 0,75 г (при інфекціях, спричинених грампозитивними мікроорганізмами) та по 1,5 г (при інфекціях, спричинених грамнегативними мікроорганізмами) 3 рази на добу внутрішньом'язово або внутрішньовенно. За необхідності інтервал між вступами можна скоротити до 6 годин. Добова доза Цефуроксиму-БХФЗ становить у середньому 3,0 - 6,0 г. При гонореї препарат вводять у дозі 1,5 г одноразово або розділеної на 2 прийоми в обидві сідничні м'язи. Дітям до 14-ти років і немовлятам старше 2-х місяців призначають препарат внутрішньом'язово або внутрішньовенно в дозі 30 - 100 мг/кг маси тіла на добу, розділеної на 3 - 4 введення. Більшість інфекційних хвороб ефективна доза становить 60 мг/кг. Новонародженим та дітям молодше 2-х місяців призначають у дозі 30 – 100 мг/кг/добу, розділених на 2 – 3 ін'єкції, але при цьому необхідно мати на увазі, що Т1/2 цефуроксиму у перші тижні життя дитини може бути у 3 – 5 разів більше, ніж у дорослих. Препарат використовують у вигляді монотерапії при менінгіті, якщо він спричинений чутливими штамами: дорослим призначають 3,0 г внутрішньовенно кожні 8 годин; немовлятам після 2 місяців і дітям до 14-ти років призначають 200 - 240 мг/кг/добу внутрішньовенно, розділених на 3-4 прийоми. При досягненні терапевтичного ефекту після 3 днів дозу можна зменшити до 100 мг/кг маси на добу. Для немовляті немовлят до 2 місяців добова доза не повинна перевищувати 100 мг/кг/добу внутрішньовенно, яку необхідно розділити на 3 або 4 прийоми. При досягненні терапевтичного ефекту дозу знижують до 50 мг/кг маси на добу внутрішньовенно. Для профілактики післяопераційних ускладнень доза становить 1,5 г внутрішньовенно на стадії індукції в наркоз під час проведення абдомінальних, тазових чи ортопедичних операцій. Можливе введення додаткової ін'єкції у дозі 0,75 г внутрішньом'язово через 8 та 16 годин. При операціях на серці, легені, стравоході та судинах разова доза препарату становить 1,5 г внутрішньовенно, яку вводять на стадії індукції в наркоз; потім вводять по 0,75 г Цефуроксиму-БХФЗ внутрішньом'язово 3 рази на добу протягом наступних 24-48 годин. Хворим із порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну 10 - 20 мл/хв) рекомендують вводити Цефуроксим-БХФЗ по 0,75 г 2 рази на добу; у тяжчих випадках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) – 0,75 г 1 раз на добу. Тривалість лікування Цефуроксимом-БХФЗ залежить від характеру та ступеня вираженості патологічного процесу та визначається, крім цього, даними бактеріологічного тестування. Зазвичай лікування триває у межах від 5 до 10 днів (у середньому 7). При більшості інфекційних хвороб лікування триває ще як мінімум 24 години після зникнення симптомів захворювання та підтвердження ефекту лікування результатами бактеріологічного аналізу.
Особливості застосування
Внутрішньом'язові ін'єкції у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза повинні бути глибокими. Перед введенням розчину препарату необхідно переконатися, що голка знаходиться поза судинами. Для запобігання розвитку флебіту розчин Цефуроксиму-БХФЗ необхідно вводити внутрішньовенно повільно протягом 2 – 4 хвилин. Приниркової та печінкової недостатності дозу препарату зменшують. Для ниркових хворих (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза антибіотика не повинна перевищувати 0,75 г. У випадках лікування хворих з нирковою та печінковою недостатністю, а також коли лікування проводиться з гемодіалізом, необхідно проводити корекцію дози Цефуроксиму-БХФЗ та моніторинг. його концентрації у плазмі крові. При тривалому використанні препарату слід проводити бактеріологічні дослідження для визначення розвитку дисбактеріозу. З обережністю призначають дітям та дорослим, схильним до алергічних реакцій. Пацієнтам похилого віку та виснаженим хворим рекомендовано одночасне призначення препаратів вітаміну К. Слід враховувати, що у новонароджених виведення препарату у 3 – 5 разів нижче, ніж у дорослих. Як і при використанні інших антибіотиків, тривале неконтрольоване використання Цефуроксиму-БХФЗ може сприяти розвитку стійких до препарату мікроорганізмів. Експериментальних даних про ембріотоксичну або тератогенну дію препарату немає, проте він не повинен використовуватися в перші місяці вагітності. Цефуроксим-БХФЗ виділяється із жіночим молоком, тому при використанні препарату необхідно припинити годування дитини. Доцільно контролювати (при тривалому застосуванні) клітинний склад периферичної крові, функцію печінки та нирок. Можлива поява позитивної реакції на цукор у сечі. Обережно застосовують водіям транспортних засобів.
Побічна дія
При застосуванні препарату побічні ефекти виникають відносно рідко, помірно виражені та мають оборотний характер. Використання препарату може спричинити такі побічні реакції: з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювання, кандидоз ротовийпорожнини, зрідка – псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, анорексія, підвищення активності трансаміназ крові, білірубіну, холестазу, дисбіозу кишечника; з боку системи кровотворення: анемія, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемоліз еритроцитів, гіпопротромбінемія; алергічні реакції: висипання, свербіж, кропив'янка, лихоманка, рідко – анафілактичний шок; місцеві реакції: біль або інфільтрат у місці введення, після внутрішньовенного введення у деяких випадках – флебіт; інші: іноді спостерігається транзиторне підвищення рівня печінкових ензимів, особливо у пацієнтів з патологією печінки, але даних про прямий несприятливий вплив препарату на функціональний стан печінки немає. Головний біль, сонливість, дизурія, інтерстиціальний нефрит.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
1,5 г Цефуроксиму-БХФЗ, розчиненого в 15 мл води для ін'єкцій, може використовуватися разом з метронідазолом (500 мг/100 мл), причому обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі до 25°С. Препарат сумісний зі стерильним 1% розчином лідокаїну гідрохлориду та з більшістю інших загальноприйнятих розчинників, які використовуються для приготування розчинів для парентерального введення. Препарат зберігає фармакологічні властивості протягом 24 годин за кімнатної температури в таких розчинниках: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін'єкцій; - 5% розчин глюкози (декстрози) для ін'єкцій; 10% розчин інвертної глюкози у воді для ін'єкцій. Цефуроксим-БХФЗ не повинен змішуватись в одному шприці з аміноглікозидними антибіотиками. Розчин бікарбонату натрію для ін'єкцій у концентрації 2,74% суттєво впливає на фарбування препарату після розчинення, тому його не рекомендують використовувати для розведення препарату. Приодночасному застосуванні з нефротоксичними антибіотиками (аміноглікозиди) та сильнодіючими діуретиками (фуросемід), полімексидом підвищується ризик ураження нирок; при одночасному застосуванні з еритроміцином можливе зниження активності обох антибіотиків; при з'єднанні з фенілбутазоном та пробенецидом знижується кліренс Цефуроксиму-БХФЗ та підвищується його концентрація в крові. При застосуванні Цефуроксиму-БХФЗ можливе пригнічення кишкової мікрофлори, що призводить до зменшення синтезу вітаміну К та інших філохінонів. При одночасному використанні препаратів, які знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати), збільшується ризик появи кровотечі. При сумісному використанні з антикоагулянтами відмічено посилення антикоагулянтної дії. При одночасному призначенні з потенційно нефротоксичними препаратами (аміноглікозиди, поліміксин В) та потужними діуретиками (етакринова кислота, фуросемід) збільшується ризик розвитку ниркової недостатності. Одночасне використання препарату з пробенецидом та фенілбутазоном знижує швидкість виведення Цефуроксиму-БХФЗ з організму хворого та збільшує його концентрацію у плазмі крові. Комбіноване застосування препарату з еритроміцином знижує ефективність обох антибіотиків. Розчин препарату не слід змішувати, або вводити в одному шприці або крапельниці з аміноглікозидами через фармацевтичну несумісність.
Протипоказання
Гіперчутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів, захворювання, що супроводжуються кровотечами із ШКТ; хвороби травного каналу в анамнезі, особливо неспецифічний виразковий коліт або ентерит, І триместр вагітності, лактація.
Передозування
Необґрунтовано високі дози препарату можуть спричинити збудження ЦНС, що виражається увигляді судом. Специфічного антидоту немає. Рівень Цефуроксиму-БХФЗ у плазмі може бути знижений використанням гемодіалізу або перитонеального діалізу.