Целебрекс (целекоксиб), Ліки, ZdravoE

Виробник:

Діюча речовина Целебрексу

Форми випуску Целебрексу

Кому показаний Целебрекс

Симптоматична терапія остеоартриту та ревматоїдного артриту.
Лікування проявів та симптомів анкілозуючого спондиліту.
Лікування гострого болю.
Лікування первинної дисменореї.
Як додатковий захід з метою зменшення кількості та величини аденоматозних колоректальних поліпів, які можуть спричинити розвиток колоректального раку у хворих на сімейний аденоматозний поліпоз.

Як використовувати Целебрекс

Спосіб застосування та дози.

Капсули Целебрекс у дозі до 200 мг двічі на день можуть застосовуватись незалежно від прийому їжі. Оскільки ризик розвитку кардіологічної патології при застосуванні Целебрексу є залежним від дози та тривалості лікування, слід застосовувати щонайменше найкоротші курси терапії та мінімальні ефективні дози.

Симптоматичне лікування хворих на остеоартрит.

Рекомендована добова доза становить 200 мг на один або два прийоми. Застосування Целебрексу дозою до 400 мг двічі на добу не супроводжувалося підвищеним ризиком побічних проявів.

Симптоматичне лікування хворих на ревматоїдний артрит.

Рекомендована доза Целебрексу становить 100–200 мг двічі на добу. Застосування Целебрексу дозою до 400 мг двічі на добу не супроводжувалося підвищеним ризиком побічних проявів.

Анкілозуючий спондиліт.

Рекомендована доза Целебрексу становить 200 мг один раз на добу або 100 мг двічі на добу. У деяких хворих ефективна добова доза 400 мг.

Лікування гострого болю.

Рекомендована початкова доза першого дня становить 400 мг і припотреби додатково може бути призначено ще 200 мг. При необхідності наступні дні рекомендована доза становить 200 мг двічі на добу.

Лікування первинної дисменореї.

Рекомендована стартова доза першого дня становить 400 мг і при необхідності додатково може бути призначено ще 200 мг. При необхідності наступні дні рекомендована доза становить 200 мг двічі на добу.

Сімейний аденоматозний поліпоз.

У період застосування Целебрексу слід продовжувати стандартне лікування поліпозу. З метою зменшення кількості колоректальних поліпів у хворих на сімейний аденоматозний поліпоз рекомендується застосовувати препарат у дозі 400 мг двічі на добу. Цю дозу слід приймати разом з їжею для покращення абсорбції препарату.

Пацієнти похилого віку.

Корекція дози зазвичай не потрібна. Однак у людей похилого віку з вагою тіла менше 50 кг лікування слід починати з мінімальної рекомендованої дози.

Порушення функції печінки.

У хворих з легкими порушеннями функції печінки (шкала Чайлд-Пьюдж клас А) корекція дози не потрібна. У хворих з помірним порушенням функції печінкових клітин (шкала Чайлд-Пьюдж клас В) лікування хворих на артрит або з гострим болем слід починати з мінімальної рекомендованої дози. Добова доза Целебрексу для застосування у хворих на сімейний аденоматозний поліпоз із супутнім помірно вираженим порушенням функції печінки (шкала Чайлд-П'юдж клас В) повинна бути зменшена на 50%. Клінічний досвід застосування препарату у хворих на тяжкі порушення функції печінки (шкала Чайлд-Пьюдж клас С) відсутня.

Порушення функції нирок.

У хворих з легкою та помірною нирковою недостатністю корекція дози не потрібна. Клінічний досвід застосування препарату ухворих з тяжкою нирковою недостатністю відсутня.

Особливості застосування.

Вплив на серцево-судинну систему. Прийом Целебрексу підвищує ризик розвитку серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда та інсульту, що можуть мати летальний кінець. Всі НПЗЗ можуть спричиняти подібні ускладнення, причому ризик зростає відповідно до тривалості лікування та наявності супутньої кардіологічної патології.

З метою мінімалізації потенційного ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих, які приймають Целебрекс, слід застосовувати щонайменше найкоротші курси терапії та мінімальні ефективні дози. Лікарі та хворі повинні бути пильними щодо можливості розвитку таких ускладнень, навіть за відсутності захворювань серцево-судинної системи.

Хворі мають бути поінформовані щодо проявів та симптомів серйозних кардіологічних ускладнень та необхідних дій у цьому випадку.

При операції коронарного шунтування протягом перших 10-14 днів після операції зростає ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту при прийомі різних селективних ЦОГ-2-інгібіторів. Целебрекс не є заміною ацетилсаліцилової кислоти у профілактиці емболії, оскільки не має впливу на функцію тромбоцитів. Оскільки Целебрекс не пригнічує агрегацію тромбоцитів, антиагрегатну терапію (зокрема прийом ацетилсаліцилової кислоти) не слід припиняти.

Вплив на травний тракт. При застосуванні Целебрексу у хворих можуть спостерігатися виразки шлунка та дванадцятипалої кишки та їх перфорація, шлунково-кишкова кровотеча. Великий ризик розвитку подібних ускладнень існує у літніх хворих, хворих на серцево-судинні захворювання, хворих, які застосовують ацетилсаліцилову кислоту,хворих, які перенесли або страждають на захворювання травного тракту, такі як виразкова хвороба, шлунково-кишкова кровотеча та інші запальні процеси.

Найчастіше фатальні прояви з боку травного тракту відзначалися у літніх чи ослаблених хворих.

Затримка рідини та набряки. Як і при застосуванні інших ліків, які можуть пригнічувати синтез простагландинів, у хворих, які приймають Целебрекс, може спостерігатися затримка рідини та набряки. У зв'язку з цим Целебрекс слід застосовувати з обережністю для лікування хворих на серцеву недостатність або інші стани, які можуть призвести до затримки рідини або погіршитися внаслідок такої затримки. Слід ретельно спостерігати за хворими із серцевою недостатністю або артеріальною гіпертензією.

Вплив на нирки. У хворих із захворюваннями нирок під час прийому целекоксибу слід постійно контролювати показники функції нирок. Особливу обережність слід виявляти щодо хворих із дегідратацією. Целекоксиб бажано призначати лише після регідратації.

Вплив печінку. Застосування препарату для лікування пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки (шкала Чалд-П'юдж клас С) не досліджувалося. Тому використання целекоксибу у пацієнтів із серйозними ураженнями печінки не рекомендується. Целекоксиб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із ураженням печінки середнього ступеня тяжкості (шкала Чайлд-П'юдж клас В) та розпочинати лікування з найменшої рекомендованої дози. У пацієнтів із симптомами печінкової дисфункції слід проводити ретельний контроль показників функції печінки, щоб запобігти погіршенню функції печінки.

Анафілактоїдні реакції. У пацієнтів, які раніше приймали Целебрекс без будь-якихускладнень можуть спостерігатися анафілактичні реакції, які в цілому є характерними для всіх НПЗЗ. Зменшуючи запалення, целекоксиб може зменшити прояви деяких симптомів, наприклад лихоманки, що слід враховувати при діагностиці інфекцій.

Серйозні реакції шкіри. Дуже рідко при застосуванні Целебрексу спостерігалися серйозні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найбільший ризик розвитку цих реакцій посідає початковий етап лікування. Більшість таких випадків спостерігалася протягом першого місяця терапії. Целекоксиб слід відмінити при перших проявах висипів на шкірі, пошкоджень слизової оболонки або інших проявів підвищеної чутливості.

Сімейний аденоматозний поліпоз. Лікування целекоксибом не зменшує ризик розвитку раку шлунково-кишкового тракту та необхідність проведення профілактичної колектомії та інших методів хірургічного лікування. Тому не слід змінювати звичайну лікувальну тактику у хворих на сімейний аденоматозний поліпоз у зв'язку зі спільним застосуванням целекоксибу. Зокрема, не слід зменшувати частоту ендоскопічних обстежень та не затримувати ухвалення рішення про виконання колектомії чи інших методів хірургічного лікування.

Діти. Дослідження результатів застосування Целебрексу у пацієнтів віком до 18 років не проводилися. Застосування під час вагітності. Клінічні дані щодо застосування Целебрексу для лікування вагітних відсутні. У дослідженнях на тваринах препарат виявляв токсичний вплив на плід. Значення цих даних для людини не відоме.

Целебрекс, як і інші препарати, що пригнічують синтез простагландинів, можуть пригнічувати діяльність матки та передчасне закриттяартеріальної протоки, тому слід уникати застосування препарату у третьому триместрі вагітності. Целебрекс під час вагітності слід застосовувати лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Застосування під час годування груддю. Дослідження на щурах показали, що целекоксиб виводиться з грудним молоком, де його концентрації подібні до концентрацій у плазмі. Обмежені дані, отримані від однієї хворої, свідчать, що целекоксиб виділяється з молоком людини. Оскільки значна кількість ліків здатна виділятися з молоком людини і, враховуючи можливі небажані прояви у дітей, яких вигодовують грудьми, слід припинити грудне вигодовування або припинити застосування препарату, враховуючи можливу користь для матері.

Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами. Вплив Целебрекс на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не досліджувався. Однак, враховуючи фармакодинамічні властивості та особливості побічних ефектів препарату, навряд чи слід очікувати значного впливу.

Побічні ефекти Целебрексу

У контрольованих клінічних дослідженнях з частотою більше 0,01% і частіше, ніж при застосуванні плацебо, спостерігалися такі побічні ефекти:

Часті (=>1% та 0,1 та 0,01 % та