Чи ґрунтуються положення акид на хадисах ахад Даруль-Фікр
Питання: Чи не могли б ви пояснити різницю між хадисами ахад та мутаватір? Зокрема, чи не могли б ви розповісти, яка кількість передавачів потрібна, щоб хадис вважався мутаватиром? Крім того, чи беруться хадиси ахад в акиду, чи тільки мутаватир?
В ім'я Аллаха, Милостивого до всіх на цьому світі і лише до тих, хто увірував на тому.
Хадіс мутаватир (безперервний) - це той, який передається від цілої (великої) групи людей іншій (великій) групі людей, по безлічі незалежних шляхів, що ведуть до Посланника Аллаха (мир йому і благословення Аллаха). Така велика кількість передавачів на кожній стадії передачі виключає можливість (змови), можливість таємно вигадати або фальсифікувати хадис. Також хадис може бути класифікований як мутаватир, коли він відповідає наступним умовам:
1) Він передається такою великою кількістю передавачів, що за звичайних умов їм було б неможливо таємно вигадати хадис. 2) Така велика кількість передавачів зберігається по всьому ланцюжку оповіді, від початку і до кінця. 3) Передавачі повинні ґрунтувати своє повідомлення на власному досвіді, тобто на тому, що вони самі бачили чи чули. (7) 4) Ця розповідь вимагає певних знань для слухача (Ібн Хаджар аль-Аскаляні, Шарх Нухба аль-Фікр, с. 21).
Приклад хадіса мутаватир: «Хто свідомо зводить на мене брехню (приписує мені хибні відомості), нехай готує собі місце у вогні Ада» (9 «Сахіх» аль-Бухарі і «Сахіх» Мусліма).
Імам ан-Нававі, нехай помилує його Аллах, стверджував, що ця розповідь передається приблизно від двохсот сподвижників, нехай буде задоволений Аллах ними всіма (Введення в «Сахих» Мусліма).
Ахад, або одиничний хадис (також відомийяк хабар аль-вахід), - це той хадис, який не дійшов до ступеня мутаватір. Хадіс ахад може бути достовірним (сахих), добрим (хасан) чи слабким (да'іф). Цей Хадис не передає позитивної інформації сам по собі (з нього не витягується інформація), якщо він не підтримується сторонніми чи непрямими доказами.
Відповідно до більшості вчених чотирьох мазхабів, вчиняти дії згідно з розповіддю ахад обов'язково, навіть якщо ахад не містить ствердної інформації, якщо дотримано певних умов.
Що стосується встановлення питань акиди, більшість вчених вважають, що в цьому питанні не можна покладатися на хадіси ахад, оскільки підстава віри (акида) має ґрунтуватися на повній впевненості. Тому всі проблеми, які перебувають між вірою (іман) та зневірою (куфр), не можуть бути виведені з хадісів ахад (див. Фаватих ар-Рамут, 2/136).
Проте це стосується переконань, від яких залежить реальний (фактичний) іман (віра). Що стосується оповідань ахад, що стосуються другорядних питань, що не належать до питань іману (таких, як заступництво (шафаат) та інші), їх потрібно приймати та довіряти їм. Будь-хто, хто відкидає їх, є грішником (фасик), але не кяфіром, оскільки він заперечує те, що не доведено напевно (Абу Захра, Усуль аль-Фікх, с. 85).
Безліч положень вірогідності було засноване на Хадисі ахад, і вони не були відкинуті великими вченими нашої умми. Це такі положення віри, як заступництво (шафаат) благословенного Посланника Аллаха (мир йому та благословення Аллаха), опис ангелів та джинів, Раю та Ада та багато іншого.
Підсумуємо: питання акиди можуть бути засновані на Хадисі ахад і прийняті більшістю умми. Так, такі положення акиди, від яких залежить іман людини,не можуть бути встановлені оповіданнями ахад. Підсумок: заперечення положень віри, засновані на хадисах ахад, буде не куфром, а лише гріхом. А Аллах знає краще.