Чи правильно любити через жалю
любити із жалю? а чи любов це взагалі? може це лише співчуття чи бажання допомогти? потрібно вчитися бути чесним із собою та з іншими.
Мені здається, вірно кажуть, що "жалість принижує людину". Якщо людина сама розуміє, що її люблять тільки зі жалості.
Якось ще збереглося у нас у селах, коли жінка не говорить, що любить чоловіка, а каже, що шкодує. Для неї любов і жалість це одне й те саме. У слово жалість вона вкладає всі свої почуття-кохання, прихильність, материнське ставлення до чоловіка, прощення всіх його недоліків, повага достоїнств.
А для мене це що таке рідне співзвучне синонім любов, співчуття та жалість, я не знаю як це описати, але коли я по молодості зустрічалася з хлопчиками, всі вони мені були майже ровесниками, а коли я познайомилася зі своїм нинішнім чоловіком, я закохалася у його, він був старший за мене на 8,5 років і це відчувалося, це різниця у віці його шкірі на обличчі, ще тоді не дуже помітні дрібні зморшки, мені було від цього його так шкода, я не можу описати яке це кохання. і жалість.. жалість до того, що він мене старіший. Мені і зараз подобається дивитися зі жалістю в очі чоловіка я їх люблю..)