Читати онлайн Great work
Що зробив Ед з усією інформацією?
Job crafting
Професор Університету Мічигана Джейн Даттон проводила великі дослідження того, що дозволяє людям на зразок Еда так успішно переосмислювати свою роль.
2001 року Джейн та її колега, Емі Врчеснієвскі з Йеля, почали вивчати, як люди на непрестижних роботах мали справу з тим, що вони називали «знецінена робота». Коли вони почали міркувати про професію, яка, ймовірно, не винагороджується, яка підійшла б для дослідження, вони обрали прибиральників у лікарні. Але те, що вони з'ясували в ході свого дослідження, дуже вразило їх і змінило траєкторію всього дослідження на наступне десятиліття.
У той час як Джейн і Емі інтерв'ювали обслуговуючий персонал головної лікарні на Середньому Заході, вони відкрили, що певна частина адміністративно-господарського персоналу зовсім не вважала себе частиною тільки команди прибиральників. Вони бачили себе частиною професійного персоналу, частиною лікарської команди. І це все змінило для них. Ці люди завжди хотіли особисто знати пацієнтів та їхні сім'ї, щоб запропонувати їм підтримку малими, але важливими способами – коробка Kleenex там, склянка води тут або підбадьорювальне слово. Один такий працівник пересував картини на стінах кімнат коматозних пацієнтів в надії, що зміна виду, що простягається перед ними, може справити позитивний ефект.
Поки їхнє дослідження тривало, Джейн та Емі придумали термін job crafting (створення професії), щоб пояснити те, що вони бачили. Job crafting по суті означає наступне: ці люди часто беруть існуючі рамки очікувань своїх професій – чи посадових інструкцій – і розширюють їх, щоб задовольнити своє бажання щось змінювати. «Ми часто потрапляємо в пастку і думаємо про свої професіїяк про список справ, які потрібно зробити, і список обов'язків, – каже Емі. - Але що буде, якщо ви вийдете за межі такої установки? Якби ти міг сам регулювати, що робити, з ким розмовляти, які додаткові завдання брати та з ким працювати?»
Іншими словами, job crafters – це ті люди, які роблять те, що від них очікують (бо це необхідно), і потім шукають спосіб додати щось нове у свою роботу.
Щось, що приносить задоволення.
Щось, що приносить користь як тому, хто дає, так і бере.
Джейн сказала нам: «І так ми почали вдивлятися в кожного – від прибиральника у лікарні до кухаря. Протягом усього дослідження різних типів роботи ми бачили людей, які змінюють межі своїх посадових обов'язків так, щоб їхня робота стала більш значущою».