Чому лякають смертю, а не життям
У китайців є стародавнє прокляття: "Щоб ти жив у цікавий час!" (Цікаве формулювання, не знаходите?)
Можете відповісти,не використовуючи концепції "Рая" та "Пекла"?
Жити в епоху змін - означає все життя перебудовуватися, а для Стародавнього Китаю, так взагалі не дай бог зазівався - голова з плечей, постійний страх, швидка старість, раптова смерть.
Що ж страшного у смерті? Чому лякають саме їй?
Людину з давніх-давен лякає невідомість. Наприклад, деякі страшилки з дитинства. Темна кімната - невідомо, які монстри там живуть.
Занедбаний будинок на околиці - не дарма його обходять стороною, мабуть там хтось поганий живе.
Темний ліс - обмежена видимість, а раптом Хтось або щось підбереться.
Засипати одному в темній кімнаті або взагалі в квартирі - тс-с-с-с-с, там хтось є!
Але присутність досвідчених людей, батьків допомагає подолати ці страхи і ми розуміємо що до чого.
Зі смертю все навпаки. Заспокоїтись би вже й зрозуміти, що там нічого немає, але перебувають люди, які починають нам вселяти надію на потойбічне життя. Ось тоді люди починають боятися вмирати. Нам не завжди дають прожити наше життя гідно, то ще з'ясовується, що і після смерті спокою не буде. Починається мандраж, страх, який до кінця життя багатьох приводить до церкви. А раптом та й правду говорили люди. Ніхто звідти не повертався? Ніхто ж не казав, що там нічого немає, а от сусідка бачила сон і там ВСІ Є.
Ось причина всіх наших страхів – невідомість та невизначеність. Як тільки все прояснюється – страхи минають.