Чому не обов’язково ганятися за престижними професіями
Несправедливо, що в наш час професії здобуті в ПТУ. вважаються непрестижними. Якщо він профі і у своїй спеціальності досяг високого рівня майстерності – він уже вартий поваги.
Усі хочуть отримати саме вищу і саме у мегаполісі. А потім вони ж відчайдушно шукають гарного автослюсаря чи зварювальника із золотими руками. У світі високо цінується, коли людина вміє щось робити руками. Така людина не пропаде ніде і завжди зможе заробити на життя, навіть опинившись в іншому мовному середовищі.
Багато при слові ПТУ презирливо кривлять губи через стереотип, що склався в суспільстві. Адже це хороший стартовий майданчик для того, хто в майбутньому хоче стати професіоналом. Та й часи вже змінилися — престиж професії визначають ті, чиєю майстерністю ми захоплюємося, незалежно від їхньої діяльності. У будь-якому починанні можна досягти успіху. Головне – намагатися та прагнути.
Не буду голослівним – свого часу я теж навчався в одному із таких навчальних закладів. Ці знання та досвід були корисні мені у подальшій діяльності. Я вирішив порушити цю тему у зв'язку з тим, що минулими вихідними побував на форумі «Професійна освіта Київщини – інноваційна, конкурентоспроможна, інвестиційна», де взяли участь кілька десятків профтехучилищ, ліцеїв та коледжів області.
Зізнаюся, був вражений тією кількістю та різноманітністю професій, які пропонують навчальні заклади регіону. У ті часи, коли навчався я, вибір спеціальностей у профтехучилищах був, досить-таки, мізерним. 21-е століття привнело свої реалії та список професій, які можна освоїти в училищах, значно розширилося, з урахуванням потреб часу.
Конфуцій сказав:"Знайди собі роботу до душі, тоді тобі не доведеться працювати жодного дня в житті". Перефразовуючи великого філософа, обирайте професію, до якої лежить душа, а не ту, що вважається престижною, станьте в ній професіоналом і успіх обов'язково прийде.