Чукотське море

На кордоні двох континентів

Це море омиває береги двох континентів – Євразії та Північної Америки. Через його акваторію відбувається і зв'язок Північного Льодовитого і Тихого океанів за допомогою протоки Берінга. На півночі Чукотське море межує з Арктичним басейном, на заході – зі Східно-Сибірським морем, на сході – з морем Бофорта.

Площа моря складає 582 тис.кв.км, середня глибина – 77 м, максимальна глибина – 1256 метрів.

На карті Північного Льодовитого океану ви можете побачити Чукотське море тут.

Береги моря порізані слабо, переважно гористі, багато лагун, кіс, заток. У Чукотське море не впадають великі річки, найбільш значні Кобук, Ноатак, Амгуема.

Припливи в морі невисокі (в середньому 15 см), проте вітрові надуви можуть підняти рівень води в затоках та лагунах до 3 метрів. Через Берингову протоку сюди проривається тепла течія, яка поширюється на північ і поступово відхиляється у бік Аляски. Невелика гілка спрямована на захід, до Східно-Сибірського моря. Найвпливовіша течія виходить із Східно-Сибірського моря, яке постачає холодну воду.

Поверхня Чукотського моря майже цілий рік покрита льодами, крім південних районів біля узбережжя Аляски. північна ж частина моря постійно вкрита потужним панциром льодів, що дрейфують. Температура води в морі рідко підвищується вище за нульову позначку, лише в східній його частині, та в районі Берингової протоки влітку вода теплішає. В інших районах моря температура води близька до точки замерзання.

Дно Чукотського моря рельєфніше, ніж моря Лаптєвих і Східно-Сибірського. Тут шельф перетинають кілька каньйонів та пагорбів. Данний грунт представлений мулом, піском та гравієм.

Суворість місцевого клімату та холодні води не дозволяють тварині та рослинному світу повноцінно завоювати простори Чукотського моря. Тут типова для сусідніх із заходу морів флора і фауна, до якої, втім, вносить певну різноманітність зв'язок із Тихим океаном.

У прибережній зоні материкової мілини можна зустріти різні види молюсків - головоногих, черевоногих, голкошкірих, дрібних ракоподібних, кишковопорожнинних і мізерну водну рослинність. Багато планктонних організмів, які служать їжею для китоподібних - полосатикових (фінвал, сейвал, синій, горбатий, малий полосатик), кілька видів тюленів, моржі та деякі інші ластоногі. На берегах материків та островів часто можна зустріти гучноголосі пташині базари, де влітку присутні, окрім звичайних морських птахів (чайок, крачок, бакланів та ін.), гуси та качки.

Рибний світ Чукотського моря трохи різноманітніший, ніж у його західного сусіда. Тут можна зустріти 43 види риб, часто гостить і жителі річок, що впадають у море - сигових та лососевих (харіусів, гольців тощо). Серед корінних риб можна відзначити кілька видів оселедця та тріскових, прибережних донних риб, корюшку, мойву та інших.

Суворий клімат місцевих місць доповнюють віддаленість населених пунктів, безлюддя, бездоріжжя. Все це робить спортивний і аматорський лов риби в Чукотському морі, принаймні в даний час, практично неможливою. Промисловий лов риби та звіра теж розвинений вкрай слабо.

Акули у водах Чукотського моря – велика рідкість. Лише всюдисущі катрани можуть потрапити в поле зору випадкового рибалки і то - в береговій зоні Чукотки та Аляски поблизу Берінгової протоки. Теоретично можлива поява в цьому ж районі Чукотського моря тихоокеанської лососевої акули. Обидвацих видів акул не становлять небезпеки для людини. Та й людина у цих місцях у воді не трапляється.

Далі - просуваємось на схід вже по узбережжю Північної Америки. Море Бофорта