Ці дивні шотландці нав’язливі ідеї
Іноземець досить швидко зауважує, що шотландці одержимі бажанням бути шотландцями. І річ не тільки в тому, що вони відрізняються від інших і хочуть, щоб це помітили, а в тому, що шотландський характер – це гаряча тема сама по собі.
Шотландці знають хто вони, але не знають, що вони. В ті часи, коли Британська імперія трималася на них, а не на англійцях, це не мало значення; сьогодні ж, коли Англія знову стала «маленькою Англією», багато шотландців задаються питанням, у чому їхнє призначення. Відповіді поки немає, але саме це питання – достатня підстава для того, щоб шотландці ходили із серйозним виразом обличчя.
На той випадок, якщо вам раптом доведеться спілкуватися з шотландцями, або комусь із них надумається поговорити з вами, бажано завжди мати напоготові цікаве зауваження про погоду. Погода невичерпна тема для розмов. І це чудово, особливо зважаючи на той факт, що в Шотландії може бути або сиро, або сухо, або вітряно, або ні. Варіацій, які допускають ці два показники та два їх стани, цілком достатньо для багатозначних обмінів думками. Ви можете почати, наприклад, з такого гамбіту: "Сировато щось сьогодні", на що ваш співрозмовник може відповісти: "Так, але, слава Богу, хоч вітру немає". Втім, можна почати розмову з вітру або з його відсутності: «Свіжий сьогодні вітерець», - на що піде відповідь: «Так, добрий день». А в дні, коли і сиро, і вітряно люди просто дивляться один на одного з-під парасольок і мукають: «Н-так!»
Хороший дощ тут називають «шотландським серпанком», є навіть приказка «Шотландська серпанок промочить англійця до кісток». А ось стовідсоткова прикмета: «Якщо Бен-Невіса не видно, то йде дощ. Якщо Бен-Невіс видно - значить, дощ тількизбирається». Нагадаємо, що йдеться про найвищу у Великій Британії гірську вершину, яка, взагалі-то, знаходиться в Шотландії.
Одна з причин, чому шотландці з такою увагою стежать за новинами – це шотландський футбол. У Європі лише албанці більше за шотландців дивляться матчі за участю клубних команд.
По суботах - у день розіграшу чергового туру національного чемпіонату - ви легко почуєте в голосі ведучого нові нотки. Про найважливіші міжнародні події говоритимуть побіжно і з зневагою. Адже нація прагне справжніх новин: результатів розіграшу чергового туру Шотландської футбольної ліги.
Як одні з родоначальників цієї міжнародної гри, шотландці здобули статус незалежної нації у світовому футболі, хоча такої і не є, тобто вони виступають не у складі англійської збірної, а своєю командою. У Шотландії футбол існує "за повною програмою": від вищої ліги до третього дивізіону. Шотландський футбол – це племінний бізнес; кожна місцева команда має своїх відданих фанів. Суперництво між командами вищої ліги «Рейнджере» та «Септик» у Глазго не лише спортивне, а й частково релігійне; одні – протестанти, інші – католики.
На місцевому жаргоні «атеїст» - це той, хто не хворіє ні на ту, ні на іншу команду. Подібне ж суперництво спостерігається і в Единбурзі між командами «Харт оф Мідлотіан» (яка взяла собі ту саму назву, що й роман Вальтера Скотта, відомий в українському перекладі як «Единбурзька в'язниця») та «Хайберніан». Але навіть матчі між командами, не розділеними релігійними відмінностями, наприклад, Данді і Данді Юнайтед, викликають бурю емоцій. На футбольних трибунах шотландці не стримують своїх почуттів.
Футбол - пристрасть багатьох шотландців, і для них він євоістину національною грою, якою не вдалося стати гольфу. Один шотландський футбольний тренер навіть заявив: «Прийнято вважати, що футбол – це справа життя та смерті. Відповідально заявляю: футбол – це набагато серйозніше». А під час міжнародних матчів, коли шотландська команда грає проти Англії, шотландці перетворюються на запеклих націоналістів; вони ніби знову переживають битву при Баннокберні, коли король Шотландії Роберт Брюс розгромив англійську армію Едуарда II, або битву при Флоддені, в якій їхні предки зазнали поразки від Генріха VIII.