Депутати вигадали, як обдурити Яценюка • Портал Компромат
Народний депутат Іван Винник знайшов спосіб обійти заборону прем'єр-міністра на перевірки підприємців
Український бізнес ледве встиг зрадіти обіцянкам глави уряду Арсенія Яценюка про жорстку заборону перевірки бізнесу на півроку. Але народні депутати з правлячої коаліції почали активно використовувати свій статус для того, щоби радість була не довгою. Наприклад, мажоритарник Блоку Петра Порошенка з Херсонської області Іван Винник відкрив сезон корупційних запитів і бере за них $10-25 тис.
Іван Винник: рейдер, боржник, хабарник
Іван Винник став депутатом по 184-му округу у Новій Каховці з другого разу. Уся його кампанія супроводжувалася скандалами. Вони стосувалися як безпосередньо виборчого процесу, так і комерційної діяльності бізнесів, що йому належать. Згідно з оприлюдненою на сайті парламенту декларацією за 2013 рік, Іван Винник виглядає чи не святим мучеником. Усі доходи його та сім'ї – це 80 тис. грн. матеріальної допомоги невідомого походження При цьому цього ж року Іван Юлійович примудрився якимось чином наскрести в 10 разів більше грошей на недешеву покупку - BMW 750 2008 за 800 тис. грн.
Проте за фактом Іван Винник явно багатший за церковну мишу. Адже йому вдавалося задовольнити виборців продуктовими наборами, якими він засинав округ, як із рогу достатку. А на це потрібні чималі гроші. Як стверджують свідки стрімкої політичної та підприємницької кар'єри Винника на Херсонщині, джерелом його багатства стали як кредити. Це як персональні позики нашому «герою» як фізичній особі, так і кредитна лінія на понад 300 млн. грн., видана його підприємству «Завод будівельних матеріалів №1» та іншим компаніям Альфа-банком (Україна) ще 2008 року.
Саме навколо цього боргу у 2013 році (до цього терміну кредитор пролонгував кредитну лінію, щоб позичальник зміг спокійно вийти з кризи) у Новій Каховці спалахнув неабиякий скандал. Річ у тому, що роком раніше, 2012 року, Іван Винник уже намагався стати народним депутатом у мажоритарному окрузі. Він позиціонував себе як незалежного кандидата, проте обізнані люди стверджують: не соромлячись, заглядав до рота місцевому осередку Партії регіонів. Виборці почули про латентні бажання претендента на депутатське крісло і тихо його «прокотили».
У 2013 році, коли Альфа-Банк уже ввів на підприємство власний менеджмент (терпіти свавілля та неплатежі потенційно прибуткового бізнесу не було жодного сенсу), Іван Винник вирішив провести рейдерську операцію щодо повернення «Заводу будівельних матеріалів №1». Попередньо поширивши округом свідомо неправдиву інформацію про фінансовий стан компанії, він, найнявши силову допомогу, вирішив «неправовими методами» поновитися на посаді генерального директора.
Депутат Іван Винник: вовк у овечій шкурі
Єдиним реальним порятунком Винника від кримінального переслідування могла стати або армія (участь в антитерористичній операції на Донбасі) або депутатський значок. Іван Юлійович обрав другий варіант. Невідомо якими шляхами він пролобіював власну постать на посаду єдиного кандидата від демократичних сил, зокрема від Блоку Петра Порошенка у 184 окрузі. У центральному апараті БПП, як стверджують джерела, до останнього не вірили, що батьки-засновники затвердять скандальну кандидатуру на округ. Однак структура політсили в південних регіонах суттєво кульгає на обидві ноги, краще за претендентів не виявилося. Хоча, не можна виключати, що вже відомийна всю країну кредит Альфа-Банку (Україна) таки був використаний для «аргументації» правильного рішення в БПП.
Як би там не було, з перших днів Іван Винник почав шукати спосіб «відбити» вкладені ресурси. У комітеті Верховної ради з питань національної безпеки та оборони, секретарем якого є новокахівський рейдер, усі практично з перших днів каденції дізналися, що він готовий заробляти гроші звичайним ремеслом «старого режиму» – депутатськими запитами.
Все ще залишаючись у душі продавцем бетону та арматури, Іван Винник не знайшов нічого гіднішого, ніж чи не офіційно ранжувати вартість своїх послуг залежно від складності запиту із суб'єкта його подання. За даними співробітників апарату комітету, вартість запиту, яку оголошує Винник потенційному клієнту (робить він іноді безпосередньо в приміщеннях комітету на Липках), становить від $10 до 25 тис.
За даними тих самих співробітників апарату, до І. Винника вже зверталися «клієнти», які бажають отримати «послугу» за запитами до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Мін'юсту, Державної пенітенціарної служби, ДАІ. Тема запитів – «кошмарні» перевірки бізнесу в обхід прямої заборони Арсенія Яценюка. Нагадаємо, напередодні він заявив, що уряд продовжує мораторій на всі перевірки бізнесу (крім податкової та держфінмоніторингу) на півроку, а малого та середнього бізнесу – на два роки. Таким чином, у нечистих на руку підприємців стало значно менше інструментів, щоб заблокувати роботу конкурентів (практика «замовлення» перевірок справно працювала протягом десятиліть). Проте «хід конем» Івана Винника відкриває нові горизонти для бізнес-розбірок. Адже жоден силовий орган не наважиться відкритопроігнорувати запит народного депутата (оскільки буде багато непотрібного шуму і перевірку все одно доведеться провести), а щоб відповідь була аргументованою, контрольні заходи як не крути доведеться на підприємстві проводити.
Подейкують, що саме для прокручування таких простих схем (у тендерні закупівлі чи держпідтримку пріоритетних галузей недосвідченого хлопця «з вулиці» навряд чи пустять), Іван Винник і записався до парламентського комітету боротьби з корупцією. Проте вже зараз очевидно, що незабаром Іван Юлійович може стати не суб'єктом, а об'єктом розслідувань цього органу.