Джоан Уоллах Скотт - Жіноча історія та переписування історії
Джоан Уоллах Скотт
ЖІНОЧА ІСТОРІЯ І ПЕРЕПИСАННЯ ІСТОРІЇ
Що необхідно, подумала я, - і чому це не спаде на думку якомусь кмітливому студенту в Ньюнхемі чи Гертоні? - Так це маса інформації; у якому віці її видавали заміж; скільки дітей вона народжувала; як виглядав її будинок; чи була в неї своя кімната; чи займалася вона приготуванням чи, що цілком можливо, тримала прислугу? Всі ці факти десь містяться, швидше за все, у парафіяльних книгах та реєстрах; факти з життя середньостатистичної жінки єлизаветинського часу розкидані то там, то там, комусь слід зібрати їх і написати книгу. Це перевершило б мої найсміливіші фантазії, думала я, оглядаючи книжкові полиці у пошуках книжок, яких там не було, - запропонувати студентам тих знаменитих коледжів переписати історію, хоча я й припускаю, що це часто виглядає щонайменше дивним, нереальним і одностороннім; але чому б їм все ж таки не внести деякі доповнення в історію? назвавши це, звичайно ж, так, щоб не надто впадало у вічі, - так, щоб жінки увійшли в історію, не порушуючи правил пристойності? i
Вищезгадана складність частково зумовлена різноманітністю досліджуваних тем. Плутанина походить з поширеності досліджень випадку (case-studies) і багаторазових інтерпретаційних спроб, які не співвідносяться ні один з одним, ні з схожою дослідною проблематикою, а також у зв'язку з відсутністю історіографічної традиції, що піддається визначенню, в рамках якої прийнято обговорювати і переглядати ті або інші інтерпретації. Натомість жінка як суб'єкт була щеплена до інших традицій або ж вивчалася ізольовано від будь-яких традицій взагалі. У той час як одні роботи з жіночої історії, наприклад, звертаються досучасним феміністським питанням про взаємозв'язок зарплати та статусу, інші вивчають схожі проблеми у контексті дискусій серед марксистів та між марксистами та теоретиками модернізації про вплив промислового капіталізму. Проблеми репродукції займають широке простір, у якому питання фертильності і контрацепції часом у межах історичної демографії як аспекти “демографічного переходу”. В якості альтернативи ці питання вивчаються в контексті дискусій конфліктуючих політичних аналізів політекономістів-мальтузіанців і соціалістів або ж у рамках зовсім іншої схеми - осмислення впливу “ідеології сімейного життя”, що виникла в дев'ятнадцятому столітті, на владу жінок у їхніх власних сім'ях. Ще один підхід фокусується на феміністських дискусіях про сексуальність та історію витребування жінками права контролювати власні тіла. На додаток до вищесказаного, деякі феміністки-марксистки перевизначили репродукцію як відтворення – функціональний еквівалент виробництва – у спробі інкорпорувати жінок у марксистську теорію. Дослідження політики прагнули або просто продемонструвати, що можна знайти “на публіці” [у громадській сфері], або проілюструвати історичну несумісність між феміністськими вимогами і структурою та ідеологією профспілок і політичних партій (наприклад, “нездатність” соціалізму прийняти вимоги фемінізму). Інший прямо протилежний підхід до політики досліджує внутрішню організацію жіночих політичних рухів як спосіб підтвердження існування суто жіночої культури.
У цьому роботі досліджую згадані вище різні підходи й не так з позиції їх висновків, скільки з позиції гіпотез і методів. Я буду в основному спиратися на дослідженняпівнічноамериканських вчених не тільки тому, що я найкраще знайома саме з цією літературою, а й у зв'язку з тим, що за останні десять - дванадцять років саме в Сполучених Штатах написано найбільшу кількість робіт, в яких представлені приклади суб'єктів та інтерпретацій, що найбільш відрізняються, і дана найбільш повна картина дискусій з жіночої історії.