Ендометріоз. Будьте у всеозброєнні

На жаль, кількість жінок, які захворіли на ендометріоз, збільшується. Ця хвороба є лідером серед гінекологічних проблем середньої жінки. Від 5 до 10% всіх жінок репродуктивного віку страждають на ендометріоз, а серед тих, кому поставлений діагноз «безпліддя» (первинне або вторинне), відсоток хворих досягає 20-30. У більшості випадків захворювання має зворотний перебіг свого розвитку під час постменопаузи та під час вагітності. Зазначено, що найчастіше ендометріозом хворіють жінки з низькою стресостійкістю.

Що таке ендометріоз?

Тканина, яка схожа за функціями та будовою на ендометрій (внутрішня оболонка матки, що відторгається в період менструації), може розростатися за межами матки. Процес цей доброякісний, але патологічний: ендометріоїдні розростання здатні утворювати досить великі спайкові процеси і проникати в навколишні тканини та органи. Їхньою особливістю є збільшення під час місячних. Зазвичай ендометріоз вражає фалопієві труби, яєчники, сечовий міхур, широкі зв'язки матки. Іноді його можна виявити навіть у легенях чи слизовій носі. Ендометріоз часто супроводжує інші захворювання, гормонально обумовлені, наприклад, міомі матки.

Перші згадки про лікування ендометріозу зустрічаються в давньоєгипетських папірусах. Однак точні причини його появи ще невідомі. Фахівці досі сперечаються про етіологію та патогенез цього захворювання, і єдиної думки так і не виробили. Вся справа в тому, що ендометріоз може проявлятися в різних формах, а механізми, за якими відбувається розвиток хвороби, не може повністю пояснити поки жодна теорія.

Основні причини ендометріозу такі:

•спадковість;
•гормональні порушення;
•імплантація ендометрію на інші тканини та органи (іншими словами, за певних умов – хірургічний аборт, спастичні маткові скорочення при хворобливих місячних, що призводять до закидання менструальної крові в труби з матки – ті частки ендометрію, які були відкинуті, можуть осісти у очеревині, на маткових трубах, на яєчниках і дати початок розвитку ендомеріозу).

Крім того, сприятливими факторами для його появи можуть бути:

• хвороби щитовидної залози;
•операції або маніпуляції, що проводяться у порожнині матки;
•запальні процеси у статевих органах;
аборт або ускладнені пологи;
•функціональні порушення залоз внутрішньої секреції;
•порушення нормальної роботи нейроендокринної системи;
•зайва вага або неправильне харчування;
зловживання нікотином, кофеїном і, звичайно, алкоголем;
•часті стреси;
• різні соматичні захворювання.

Розвиток ендометріозу

Під час звичайного місячного циклу ендометрій дозріває, а потім відкидається одночасно з менструальними виділеннями. Іноді трапляється, що клітини ендометрію потрапляють у очеревину через маткові труби або осідають на сусідніх органах, відбувається своєрідне приживлення, а потім ендометріоїдні розростання починають функціонувати так само, як нормальний внутрішньоматковий ендометрій. Тобто при кожній менструації вогнище ендометріозу набухає, збільшується та кровоточить. Рідина, що продукується його клітинами, не може вийти назовні, тому виникає больовий синдром. Спайки, які утворюються внаслідок подразнення, сприяють непрохідності маткових труб. У разі появи ендометріозу в яєчнику можливе утворення кіст, а вони, у своючергу, провокують збої у роботі яєчника та безпліддя.

Види ендометріозу:

-генітальний (вражає статеві органи)

-Внутрішній (розвивається в матці);

-зовнішній (розвивається у піхві, шийці матки, маткових трубах, яєчниках, тазової очеревини та ін.)

Вузли ендометріозу мають округлу форму. Декілька дрібних кістозних вузликів, що містять усередині прозору або темну густу рідину, утворюють вогнище захворювання - це ніздрювата будова. Крім того, ендометріоз може мати характер кісти – це ендометрійна кіста яєчника.

Форми ендометріозу:

-перитонеальний (відрізняється інтенсивністю пігментації, можливий фіброз);
-кістозний оваріальний (характеризується утворенням кіст яєчників);
-Ректовагінальний:
глибокий (у матці);
поверхневий (у яєчниках, маткових трубах, кишково-маточних та маткових зв'язках).

•дисменорея (ступінь виразності може бути різною);
• болі під час коїтусу;
• у період менструації – болючість та збільшення органів, уражених захворюванням;
•кров'янисті виділення не лише під час місячних;
• можливі кровотечі;
•триваліші і рясні менструації;
• розлад сечовипускання;
• можливі болі при дефекації;
•безпліддя.

Однак необхідно відзначити, що в окремих випадках ендометріоз протікає безсимптомно, а сила болю при цьому захворюванні може бути помилково витлумачена як ознака внутрішньоматкової вагітності або апендициту.

Ендометріоз швидко прогресує та має тривалий характер. Від того, як швидко хвора звернеться до лікаря, залежить ефективність відновлення її репродуктивної функції.

Методи лікування ендометріозу:

•медикаметнозні;
•хірургічні;
•комбіновані.

Рання діагностика гарантує використання більш щадних варіантів лікування.

Медикаментозне лікування

Лікар призначає контрацептивні гормональні препарати, що нормалізують роботу яєчників і запобігають утворенню нових вогнищ. Лікування досить тривале, але ефективне воно лише на початковій стадії ендометріозу до того, як у пацієнтки з'явилися кісти. Мінуси гормонотерапії також у тому, що вона не дієва при ретроцервікальному ендометріозі. До того ж, гормональні препарати мають деякі протипоказання для застосування. Поряд з ними традиційно застосовуються антипрогестини (міфепристон, даназол тощо) та агоністи гонадоліберину (гозерелін, бусерелін та ін.)

Хірургічне лікування

Якщо потрібно видалити ендометріоїдну кісту в яєчнику або за відсутності результатів після консервативного лікування використовують хірургічні методи. Найбільш популярна лапароскопія: операція проводиться через мінімальний розріз, зроблений лазером або електрокоагуляцією. Незважаючи на зручність та ефективність даного методу після операції все одно необхідний курс медикаментів та фізіотерапевтичних процедур – це допомагає нормалізувати менструальний цикл.

Тяжкі форми ендометріозу призводять до видалення матки.