Ендометріоз яєчників пригнічує аваріальний резерв

ендометріоз

При ендометріозі клітини ендометрію, що в нормі складають внутрішній шар стінки матки, розростаються за межі цього шару і зустрічаються, наприклад, в інших шарах матки, яєчниках (де клітини ендометрію утворюють кісти – ендометріоми) або тазовій очеревині (тоді говорять про пери у запущених випадках навіть у піхві та прямій кишці. У проведеному проспективному дослідженні брали участь 116 жінок віком 18-43 зі скаргами на біль у тазовій ділянці та/або безпліддям. У половини учасниць була підозра на ендометріоз, у другої половини – підтверджений ендометріоз яєчників.

Всім учасницям було проведено хірургічне втручання – висічення вогнищ ендометріозу. Рівно у половини з тих, хто мав підозру на ендометріоз, аналіз операційного матеріалу підтвердив наявність перитонеального ендометріозу. Для оцінки аваріального резерву у всіх жінок було виміряно рівень АМГ. У групі з ендометріозом яєчників рівень цього гормону виявився в середньому помітно нижчим, ніж у групі, де ендометріоз не підтвердився (1,8 нг/мл проти 3,2 нг/мл). У жінок з перитонеальним ендометріозом цей показник не надто відрізнявся порівняно з іншими групами.

Через місяць після операції у жінок з ендометріозом яєчників відмічено суттєве зниження оваріального резерву (приблизно на 48%). Через півроку рівень АМГ був ще нижчим, ніж до операції, але вже незначно. Швидкість зниження рівня антимюллерового гормону перебувала в залежності від його рівня до операції та розміру віддаленої ендометріоми. Очевидно, хірургічне висічення ендометріодних кіст яєчників надає тимчасовий пригнічуючий вплив на оваріальний резерв.