Формування особистості Єльцина як державного діяча

Коротка біографія Б. Єльцина в історії України, його шлях до політичної діяльності та прийняті рішення. Психологічний портрет політика, характеристика його особистісних якостей. Діяльність Єльцина у зовнішній та внутрішній політиці, заслуги реформатора.

державного

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено наhttp://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ФДБОУ ВПО "Уральський державний педагогічний університет"

Соніна Вікторія Євгенівна,

Глава 1. Формування особистості Єльцина як державного діяча

1.1 Коротка біографія

Глава 2. Політична діяльність

2.1 Внутрішня політика

2.2 Зовнішня політика

Борис Миколайович Єльцин – український політик, перший вільно обраний народом президент України.

Єльцин-людина, і в нього, як у будь-якої людини можуть бути помилки. Його не можна вважати ідеально-правильним - багато його дій досі не мають логічного пояснення, проте, заперечувати його провідну роль у житті України 20-го століття неможливо.

З Радянською владою Єльцин був у досить складних відносинах, тому його перетворення були спрямовані на розвал Радянського Союзу та побудову України. Єльцин політика особистість біографічний

Алевсе ж таки, треба визнати, що Єльцин, будучи основоположником української демократії, далеко не ідеальний у своїх рішеннях. І він мав помилки, причому, дуже серйозні. Як будь-яку історичну особистість, Єльцина не можна розглядати лише з однієї позиції.

Борис Єльцин поклав основу демократії вУкаїни і припинив існування Радянського Союзу.

Для розкриття політичного портрета Бориса Єльцина необхідно розглянути шлях до політики, його справи, рішення.

Мета роботи показати, що попри численні помилки роль Бориса Єльцина в історії України, в історії української демократії дуже велика і що Єльцин є сильним політиком.

Завдання роботи розглянути шлях, яким пройшов Єльцин, йдучи до великої політики, показати Єльцина у великій політиці і визначити його місце в політиці, розглянути події в країні, які зробили Єльцина ще більш знаменитим, коротко розглянути епоху Єльцина, розкрити роль і місце Єльцина в зовнішньої політики.

Глава 1. Формування особистості Єльцина як державного діяча

1.1 Коротка біографія

За годину після захисту диплома Єльцин був уже у поїзді, їхав до Тбілісі на ігри першості країни з волейболу, яким займався професійно з восьмого класу. Після повернення по розподілу потрапив у трест Уралтяжтруббуд, але від запропонованої йому посади майстра відмовився через те, що хотів познайомитися з виробництвом безпосередньо. Упродовж року він освоїв 12 будівельних спеціальностей, після чого працював майстром на різних об'єктах. А з 1957 по 1963 рік працював виконробом, старшим виконробом, головним інженером, начальником будівельного управління тресту "Південміськбуд".

У 1961 році Єльцин вступив до КПРС. 1968 року його перевели з господарської на професійну партійну роботу - очолив відділ будівництва Свердловського обкому партії.

В особистості Єльцина Б.М. з раннього дитинства є всі ознаки схильності до діяльності в екстремальних, стресових ситуаціях. З першого до останнього класу він був старостою у школі. Навчавсядобре, але з дисципліною були проблеми. Був заводилою в класі, брав участь у групових бійках (по 60 – 100 осіб). У житті Б. Єльцин постійно з кимось конфліктував. Так було з учителькою німецької мови, з класною керівницею, з батьком тощо. При цьому з дитинства Б. Єльцин як особистість запрограмований на успіх у конфліктах з іншими. Навіть коли у нього відібрали свідоцтво про семирічну освіту, Б.Єльцин досяг створення комісії з перевірки роботи класного керівника, яка й усунула її від роботи в школі. При цьому в конфліктах Б.Єльцин був досить розважливий: негативну оцінку вчителя було зроблено на урочистих зборах з приводу випуску, але не до виписки свідоцтва про закінчення семи класів середньої школи. Б.Єльцин відчував задоволення від стресів. Через це він обирав для походів найнебезпечніші маршрути, в яких виявлялися часом без харчування тощо; міг перелізти через смуги колючим дротом і стягнути гранати зі складу військових, коли чітко розумів, що його можуть просто підстрілити (вартовий стріляв без попередження); міг залізти на баштовий кран для його порятунку, коли довкола лютувала буря. Б.Єльцин зміг врятувати машину та врятуватися сам, коли на переїзді машина з бетоном затихла.

Прагнення досягти якоїсь значущої мети, щось подолати, активність, наполегливість поєднувалося у Бориса Миколайовича з несвідомою потребою мати глядачів, спостерігачів. Не випадково промову проти класної керівниці було виголошено на урочистих зборах з приводу випуску. Граната, яка була вилучена зі складу, розбиралася у присутності глядачів (хлопців-ровесників), яких, на щастя, Борис Єльцин змусив відійти подалі, а сам відбувся лише втратою пальців рук. Гра у волейбол, тренування жіночої збірної такожпов'язані з увагою, особливим ставленням оточуючих. До речі, психодіагностика спортсменів, які обрали колективні ігри, показує, що у багатьох із них підвищена істероїдність.

У біографії Б. Єльцина є факти, які підтверджують те, що зазвичай такі люди як Б.М. Єльцин у силу свого психологічного портрета на первинних посадах досить конфліктні і не належать до найбільш дисциплінованих, виконавчих підлеглих: він міг на рік отримати 17 стягнень.

Надцінна ідея, мета діяльності Б. Єльцина мобілізувала його для досягнення здавалося б недосяжного. У спорті він займався лижами, гімнастикою, легкою атлетикою, десятиборством, боксом, боротьбою, волейболом. Зміг вивести з тайги хворих на тиф друзів, екстерном скласти іспити за 10 клас, маючи часу лише півроку для підготовки. Зумів здобути 12 робочих спеціальностей. Зумів «завалити» класну керівницю, багатьох начальників, СРСР тощо.

Б. Єльцин тонко відчував психологію людей у ​​період стресових реакцій та враховував її у своїй діяльності.

Отже, біографія Б. Єльцина підказує, що його особистісні особливості не просто накладаються на модель особистості успішного керівника, але навіть дуже рельєфно. Для Б. Єльцина характерні риси лідера, що найбільш повно виявляється у критичні, стресові ситуації. У той самий час потреба домінування у житті призводить до того, що це змушує маніпулювати людьми, тиснути на них, психологічно відкидати їх від себе і тим самим прирікають цю особу психологічну самотність тощо.

Отже, у Б.М. Єльцина з дитинства виражена схильність до діяльності у стресових умовах, ситуаціях. Погано це чи добре? В одних ситуація це просто блискуче, а в інших. Часта зміна думок,настроїв президента, періодична відчайдушність часто негативно відбивалися на його образі, відповідно впливаючи на образ усієї України для світової спільноти.

Такі постаті як Б.Ельцин - це великі постаті періоду бур та революцій, постаті революційних змін. Однак після таких змін має настати епоха стабілізації, планомірної діяльності, творення. Цим потребам відповідають дещо інші риси особистості.

Глава 2. Політична діяльність

2.1 Внутрішня політика

Новим міністром було продовжено приватизацію. Державна власність зазвичай не виставлялася на вільні аукціони, а оцінювалася за значно заниженою ціною. Інтереси колективів підприємств гарантувалися шляхом продажу контрольного пакета акцій. Права населення забезпечувалися системою банківських квитків - ваучерів, які коштували 10 тисяч рублів, які почали продаватися по 6-8 тисяч рублів.

Одним із найважливіших досягнень Бориса Єльцина є ухвалення нової демократичної Конституції. Для розробки президентського проекту наприкінці весни 1993 року Борисом Єльциним скликано Конституційну Нараду. У Нараді взяло участь понад 700 осіб, які представляли партійну, владну регіональну, місцеву, економічну та бюрократичну еліту. Багато учасників не мали жодних професійних знань у галузі законотворчості. Але незважаючи на такий різноманітний склад, у результаті вдалося домовитись.

У цьому проекті закріплювалася змішана форма президентської та парламентської республіки. Багато в чому президентський проект був компіляцією західних норм, лише статті про Федеральний устрій були написані повністю самостійно. Було створено гарантії проти нового культу та режиму особистої влади шляхом чіткогобалансу влади між президентом та парламентом. Але на останньому етапі редакційна комісія внесла низку змін, які визначили сильний перекіс у бік президентської влади. Заключний варіант проекту було підписано учасниками у Палаці З'їздів Кремлі.

То чому ж Єльцин пішов у такий спосіб? Це можна пояснити тим, що він потрапив до парламентської капкан: шантаж імпічментом ставав у боротьбі з президентом головною зброєю Хасбулатова та всього парламенту загалом. Єльцин «не імпічменту боявся, саме простого українського слова «зняли». Або ще як-небудь гірше». У цій цитаті з книги «Записки президента» видно одну з його якостей, завдяки якій він успішно боровся за владу - інтуїтивне розуміння психології українських людей. Рішення про розпуск парламенту, як стверджує Ф. Бурлацький, «було суто особистим рішенням, винесеним у глибині серця, вистражданим у полеміці, боротьбі, перенесених образах з боку депутатів».

Мабуть, не варто згадувати про всі перипетії першої війни у ​​Чечні. Згадки стоять такі страшні та принизливі для всієї країни та правлячої верхівки, насамперед Єльцина, моменти, як захоплення терористами Кізляра, пізніше – Буденовська.

У питаннях війни у ​​Чечні, чи не вперше у своїй політичній кар'єрі Б. Єльцин пішов на поводу у своїх наближених, за що й поплатився різким зниженням довіри до себе народу.

Ця подія показала, що неможливо жити у «віртуальній» економіці надто довго, ринок завжди візьме гору.

2.2 Зовнішня політика

З 1991 року Україна утримувала пальму першості у справах СНД. Можна сміливо говорити, що за сприяння України була зупинена війна в Придністров'ї та в Абхазії. За безпосередньою участю України та її збройних сил вдається стримуватирозширення збройного конфлікту у Таджикистані. Загалом успішне вирішення низки питань щодо СНД, певною мірою, є заслугою Бориса Єльцина, хоча і тут є недоліки. Так, наприклад, відносини з Азербайджаном: з 1987 року у Єльцина склалися погані відносини із нинішнім президентом цієї республіки Гейдаром Алієвим. Довгий час невирішеними залишалися питання з керівництвами прибалтійських країн щодо ставлення до українського населення на їх території. Але, починаючи з 1997 року, Україна зайняла жорсткішу позицію в цьому питанні - у цей період жорсткі заяви Кремля стали знаходити своє розуміння в інших країнах, а також у міжнародних політичних організаціях, які почали не лише прислухатися, а й займати позицію України. Звичайно, не можна не відзначити, як важливе досягнення політики Єльцина, інтеграцію України з республікою Білорусь.

Висновки по роботі:

1. Необхідним елементом демократичної політики є ясне відокремлення держави від церкви та релігії та безкомпромісне засудження будь-яких форм та традицій монархізму. За Єльцина розвивалися прямо протилежні тенденції.

2. Єльцин втілював у собі владу, що її сам і створив. Ось чому приречені на провал усі спроби обеліти та реабілітувати Єльцина після його відставки, забути всі злочини, скоєні за його участю, прославити Єльцина як «демократа» та великого реформатора.

3. Борис Миколайович напрочуд швидко був зламаний усім тим, що супроводжує необмежену владу: лестощами, матеріальними благами, повною безконтрольністю.

Як особистість Єльцин унікальна людина. Божевільний, він своїм виглядом уособлює Україну. Така, яка є, велика, хвора, хмільна. Як ніхто з правителів останніх десятиліть, він близький до образу сьогоденняукраїнського мужика у найкращому розумінні цього слова.

1. Щукін О.М. Найзнаменитіші люди України. Том 1 (А-М). М.: Віче, 1999. С. 312-313.

2 . Від Єльцина до … Єльцину: президентські перегони-96 / Упоряд. Л.М. Доброхотова. М: ТЕРРА, 2005. С. 3.

3. Лікарів Б.З., Ослон А.А., Петренко Є.С. Єльцинська доба: простір подій. СПб: Пітер, 2005. С. 14-16.

4 . Яковлєв М.Д. Люди України. М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2005. С. 171.

5 . Кучеренко П. Борис Єльцин має очолити список УПС // Право, № 28 (46). З. 3.