Фрегат Паллада (1832) - історія створення та служби корабля українського військового флоту
Зміст
Загальні відомості
Водотоннажність - 2090 т, довжина фрегата - 52,8 м, ширина - 13,6 м, озброєний - 52 гарматами 24- і 32-фунтового калібру.
Історія створення
Ще до закладки фрегату дали ім'я «Паллада» на честь давньогрецької богині, дочки Зевса, яка вважалася покровителькою мудрості, мистецтв та війни.
Попередники
В «Імператорському наказі», виданому Миколою I, особливо вказувалося, що будівництво корабля має виконуватися за кресленнями англійського фрегата «Президент», який був точною копією американського фрегата «Президент», і був узятий англійським флотом як трофей. «Президент» був тоді одним із найкращих кораблів для океанського плавання та рейдерства. Креслення в Англії здобув штабс-капітан Корпусу корабельних інженерів І. А. Амосов, але Стокке зважився на перепроектування фрегата заради застосування круглої (міцнішої і легшої) корми і тим самим ризикнув порушити імператорську вказівку.
Проектування
«Паллада» проектувалася та будувалася за найкращими кораблебудівними зразками того часу. У конструкції корпусу фрегата та його обладнанні враховувалися останні новинки. Оскільки корабель призначався для закордонних візитів членів царського прізвища, Микола I видав рескрипт обробляти його «…з особливою ретельністю та застосуванням способів для найзручнішого та найчистішого озброєння оного» [2] .
Навесні 1832 року керуючим Охтінським адміралтейством було призначено видатного українського кораблебудівника, капітана корпусу корабельних інженерів Івана Опанасовича Амосова, який продовжив будівництво «Палади». Незабаром після закладання фрегата його командиром був призначений капітан-лейтенант П. С. Нахімов, який вчинив до тогочасу кругосвітнє плавання і відзначився 1827 року у Наваринському бою. Нахімов вніс ряд важливих удосконалень у конструкцію корабля. Так наприклад він просив встановити на «Палладі» подвійний шпиль з металевими балерами, два залізні румпелі нової системи, аксіометр на штурвал і якір системи Перінга, що тільки що з'явилися. Крім того, він пропонував замінити якірні прядив'яні канати ланцюгами, а свинцеві клюзи литими чавунними.
Інакше, ніж у початковому проекті, на «Палладі» зробили крюйт-камеру та суднову аптеку, а замість дерев'яних бочок для зберігання питної води поставили квадратні цистерни із лудженого заліза. На пропозицію П. С. Нахімова навколо нактоузів і компасів залізні цвяхи палубного настилу в радіусі 6 футів (1,83 м) замінили мідними. Крім того, майбутній адмірал звернув увагу і на постачання фрегата гребними судами, і на його артилерійське озброєння. До семи гребних суден, що належали по штату, він зажадав додати восьме — 12-весельний напівбаркас, а в кормову і носову частини батарейної палуби замість малорухливих важких гарматних верстатів поставити шість полегшених, щоб ними можна було замінити будь-яку зброю, пошкоджену в бою. [3] .
Будівництво та випробування
Навесні 1833 року «Палладу» перевели в Кронштадт і ввели її в док для обшивки підводної частини корпусу червоно-мідними листами. Така обшивка оберігає корпус від обростання живими організмами та проникнення в нього морського хробака-деревоточця. Обшивка кораблів міддю в українському флоті застосовувалася з 1781 року, але не на кожному кораблі.