ГМО та голод
Всі конфлікти навколо використання ГМ-рослин пояснюються фінансовою підосновою
Європейське екологічне лобі морить Африку голодом, обмежуючи культивацію ГМО продуктів. Тим часом європейські вчені «в повному шоці від страшилок, що розповсюджуються про ГМО»
На його думку, європейське екологічне лобі чинить цілеспрямований тиск на багато африканських країн, змушуючи їх приймати закони та правила, які обмежують дослідження та культивацію ГМО-рослин.
Тим часом, саме генно-модифіковані продукти могли б вирішити проблему забезпечення харчуванням населення Африки, що швидко зростає, з мінімальною шкодою для навколишнього середовища, зазначив професор.
"Наприклад, в африканських умовах часто немає іншого способу боротися зі шкідниками, що атакують посіви", - сказав експерт.
Професор Юма працює на кафедрі міжнародного розвитку у Гарвардському університеті, а також є першим секретарем Африканського центру дослідження технологій у Найробі.
Пояснюючи свою позицію, він зазначив, що Європа фактично змушує африканські уряди брати її бік у торговельній війні зі Сполученими Штатами. «Європа відмовилася від ГМО-продуктів зі США і хоче, щоб Африка розділяла цю позицію. Тому на основні африканські країни було чинено дипломатичний тиск: або ви припиняєте вирощування ГМО-злаків, або ваші сільгоспкультури не імпортуватимуться до Європи. Це завдало Африці величезних збитків».
Професор уточнив, що з огляду на розміри фінансової допомоги, яку Африка отримує від ООН завдяки патронажу найбільших західних країн, більшість африканських держав не мала іншого вибору, як прийняти жорсткі закони проти ГМО.
«Правила таксуворі, бо нібито ГМО-культури вкрай небезпечні для екології. Однак за 17 років їхнього використання це так і не підтвердилося», — стверджує професор. Він навів два приклади успішного застосування ГМО-технологій в Африці.
У Нігерії вченим вдалося вивести різновид спаржевої квасолі, стійкої до шкідників. Місцева комаха, відома як бобова міль, щороку завдає збитків посівам квасолі на суму $300 млн, і ще $450 млн фермерам обходиться купівля пестицидів для боротьби зі шкідником.
Вчені Уганди теж успішно працюють із ГМО. Вони прищепили одному із сортів банана гени перцевого дерева, що дозволило захистити його від вірусних захворювань.
«Зрештою, я вважаю, що для того, щоб нагодувати голодних, мають бути використані всі можливі варіанти: не лише ГМО, а й природне органічне харчування.
Європейським екоактивістам треба окремо розглядати кожний приклад використання технології генного модифікування, а не сліпо відкидати її цілком», - сказав професор Юма.
Допустимість використання генних біотехнологій при вирощуванні їжі є постійною темою для суперечок між противниками та прихильниками ГМО. Екоактивісти вважають, що трансгенні культури не лише шкідливі для здоров'я людини, а й ставлять фермерів, а то й цілі країни у залежність від компаній – виробників ГМО. Приклад: світовий лідер біотехнологій компанія «Монсанто» патентує свої модифікації живих організмів і навіть збиралася використовувати технології, що «термінують», які не дозволяли б використовувати насіння з першого ГМО-врожаю для повторного посіву. Ця компанія неодноразово ставала учасником гучних процесів, що стосувалися як порушень патентного права, і якості її продукції. Проте небезпека ГМО для людини під час цих судентак і не було доведено. Наукове співтовариство загалом дотримується погляду, що шкідливі властивості ГМО вкрай перебільшені.
«Волоси дибки встають від того, що говорять про ГМО-продукти деякі активісти. Фахівці в повному шоці від страшилок, що розповсюджуються про ГМО. Зараз і в США, і в Латинській Америці вся соя, кукурудза і багато інших злаків генномодифіковані, а саме звичайних культур майже не залишилося», — зазначив Туманов.
Він також звернув увагу на неадекватну реакцію суспільства на використання ГМО у харчовій промисловості.
«У нас люди залякані ГМО досі. Я не виступаю як захисник цієї технології, навпаки – прихильник вирощування без хімізації і без генної модифікації. Але, на жаль, масове сільське господарство або сидить на хімізації або використовує гени. Можна однозначно сказати, що шкода ГМО не доведена. Якщо вибирати з модифікованої чи органічної їжі, краще їсти останнє! Але коли немає вибору, можна спокійно харчуватись і ГМО-продуктами, як це робить півсвіту», - сказав експерт.
Туманов навів такий приклад: «Ви ж їсте яловичину, і на корову не перетворюєтеся. Так і якщо в картоплю впровадити коров'ячий ген, після її вживання ви не станете ні коровою, ні бульбою.
Ген - це джерело інформації, набір цифр - якщо на торті написати "ціаністий калій" і його з'їсти, отруїтися все одно не вийде. Така ж історія і з ГМО».
Тієї ж точки зору дотримується і провідний науковий співробітник лабораторії аналізу геному Інституту загальної генетики імені М.І. Вавілова РАН, кандидат біологічних наук Світлана Боринська.
«Прибічники шкідливості ГМО немає науково підтверджених доказів своїх теорій. Одна з найвідоміших проповідниць шкідливості ГМО в Україні ІринаЄрмакова створює галас у пресі, але при цьому не має публікацій на цю тему у серйозних наукових журналах», - розповіла Боринська.
Вона звернула увагу, що серед технологій, що застосовуються у сучасному сільському господарстві, пов'язані з ГМО – не найнебезпечніші: «У нашому сільському господарстві антибіотики застосовуються частіше, ніж у медицині. А це справді має шкідливий ефект, вони викликають розвиток стійкості у бактерій, які можуть спричинити хвороби у людини. І чим тоді їх лікувати?
На закінчення Боринська сказала, що конфлікти навколо використання ГМО пояснюються і фінансовою підосновою.
«Навколо ж ГМО йде комерційна боротьба. Є виробники пестицидів та гербіцидів і ті, хто виробляє ГМО-культури, стійкі до шкідників рослин. Між ними природно виникає ринкова конкуренція»,— пояснила вона.