Грошей немає, хібащо ректору
Міносвіти розповіло всім, чому ректори вишів отримують у рази більше викладачів. Спойлер: бо так можна.
Як же так, спитайте ви. А дуже просто. 2008 року зарплата бюджетникам почала нараховуватись інноваційним способом — за правилами НСОТ, або Новою системою оплати праці в держустановах. Як працює НСОТ, Ірина Канторович популярно пояснює тут:
І ось, нарешті, Канторович надійшла відповідь з міністерства.
Все за законом
"Відповіді по суті просто немає", - констатує Канторович в інтерв'ю "Новим звісткам".
А що ж там таки є? Існує тривале пояснення того, як працює система нарахування зарплат (оцінки ефективності цієї роботи немає). Є пункт «самі винні» — кожен педагог підписує «ефективний контракт», де докладно розписано, що йому належить. А щодо зарплат начальства, то у відповіді зазначено: закон передбачає, що вона може бути вищою за зарплати співробітників у вісім разів, хоча міністерство має право зробити цю різницю ще більшою. На те, скільки саме отримує ректор, впливає оцінка складності його роботи та значущість вишу.
До відповіді також додано листа з поясненням ситуації у МІФІ, яку згадувала Канторович. У виші стверджують, що все, що відбувається, знаходиться в рамках закону, і жодних 2 мільйонів ніхто не отримував. Середня зарплата професорсько-викладацького складу МІФІ становила у 2016 році 99,4 тисяч рублів. Середню зарплату ректора в 1 кварталі 2017 року було затверджено Мінобром на рівні 589 тисяч; проректорів – 408 тисяч.
«У мене немає жодних сумнівів, що НСОТ залишилося жити недовго — таку дику практику, що суперечить життю, вона створила», — підсумовує Канторович.