Hagane no Renkin Jutsushi
Автоброня є одним із найбільших досягнень інженерної думки: протези, що живляться електрикою, яку виробляють під час руху м'яза. На відміну від звичайних протезів, автоброня рухається волею людини, ніби його власна кінцівка - в основі вона приєднана до нервових закінчень і підпорядковується сигналам, які подає мозок. Мало того, автоброня дозволяє здійснювати рухи, неможливі для справжніх кінцівок: наприклад, рука Еда може прокручуватися в основі на 180 градусів. Іноді автоброню модифікують під потреби її власників – вбудовують інструменти чи зброю. Автоброня годиться не тільки для протезування рук і ніг – у Раш-Веллі, наприклад, ми бачили людину зі штучним оком.
Ми не знаємо, коли саме виникла ця технологія, хоча їй щонайменше півстоліття. Вінрі стверджує, що ще її прадід був механіком автоброні, але, швидше за все, тодішня автоброня мало була схожа на нинішню. 13 років тому почалася громадянська війна в Ішварі - вона й послужила потужним стимулом для розвитку цієї технології, адже попит на протези різко зріс. Автоброня у тому вигляді, в якому вона відома нам зараз, була розроблена саме в ті роки.
Хоча автоброня набагато зручніша і ефективніша за звичайні протези, проте не всі інваліди наважуються її поставити. По-перше, це дуже дороге задоволення: наприклад, рука Еда коштує приблизно стільки ж, скільки у нас коштує новенький спортивний автомобіль (в аместрійській валюті – кілька мільйонів сінів). По-друге, операція зі встановлення автоброні дуже болюча, а реабілітація займає багато часу. У пацієнта зазвичай йде близько трьох років на те, щоб навчитися володіти новою механічною кінцівкою. Щоправда, Едвард зумів пройти реабілітацію всього за рік, але для цього знадобилася нелюдська завзятість.
Крім того, при всіх своїх перевагах автоброня має і недоліки: наприклад, якщо ви опинитеся у воді, то тягар металевої руки або ноги відразу потягне вас на дно, тому плавати носіям автоброні не рекомендується (хоча митися людина з автобронею може спокійно - автоброню зазвичай роблять водонепроникною).
У різних областях Аместріс дизайн автоброні дещо відрізняється: у розробників автоброні існують різні напрямки та школи, та й свої секрети також. Розрізняється автоброня і за умов використання: звичайні, сталеві протези годяться лише м'якого, помірного клімату; на жарі сталь перегрівається, протез обпалює свого власника, а на морозі, навпаки, швидко витягає з нього все тепло. Тому на півночі автоброню виготовляють із менш теплопровідних матеріалів. Наприклад, автоброня капітана Буканьєра скомбінована з дюралю, вуглецевого волокна, нікелю та міді.
Механік автоброні - професія дуже специфічна, адже він працює не лише з механізмом, а й із живою людиною, до якої цей механізм приєднаний. Так що більшість механіків мають ще й знання в медицині. Якщо вдуматися, то ці знання повинні бути дуже глибокі - протез приєднується безпосередньо до нервів, так що для установки "втулки" для протеза треба бути не просто хірургом, але ще й нейрохірургом. За ідеєю ці спеціальності повинні існувати окремо, та й взагалі установкою автоброні повинні займатися цілі клініки, проте в Аместріс цим займаються кустарі-одиначки. До того ж кожен з них додає щось своє в механізм автоброні, а багато хто сам їх проектує, так що їх, швидше, слід називати інженерами-конструкторами.