Хто підриває Казахстан
Нурсултан Назарбаєв оголосив, що за терактами в його країні стоїть Захід, який не бажає євразійської інтеграції республіки та її зближення з Китаєм.
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв переконаний, що за останніми подіями в Актобі (Актюбінську) стоять країни Заходу. Він сумнівається, що у республіці йде підготовка до «кольорової революції», яка «починається з надуманих мітингів, вбивств, прагнення захопити владу». "Ці ознаки виявилися і у нас", - цитує Назарбаєва ТАРС.
Хто може стояти за цими подіями? Той, хто є конкурентом зближення Астани з Китаєм та противником євразійської інтеграції, тобто країни Заходу», - сказав казахстанський лідер.
За словами Назарбаєва, «користуючись ліберальністю державної політики та наших законів, дехто захотів перевірити державну владу на міцність». Він нагадав, що в країнах, де пройшли «кольорові революції», «сьогодні немає ні держави, ні стабільності, там панують злидні та бандитизм, створені умови для появи екстремістів та терористів», а «економіка цих країн відкинута на десятки років тому».
У заяві, поширеній президентом Казахстану, йдеться, що, «за наявними даними, терористичний акт організований прихильниками радикальних псевдорелігійних течій, інструкції вони отримали з-за кордону».
«Внаслідок нападу, на превеликий жаль, є загиблі та поранені серед військових та цивільних осіб. Вони мають сім'ї, діти. … За моїм дорученням міністерство внутрішніх справ та акімати надають всебічну допомогу сім'ям загиблих та постраждалих. Співробітники органів правопорядку ціною своїх життів зупинили терористів. Вони виявили професіоналізм, вірність своєму обов'язку, доблесть та патріотизм. Хочу особливо відзначити високий рівеньзлагодженості та оперативності дій співробітників поліції та Національної гвардії», - сказано у заяві.
Назарбаєв також наголосив, що екстремізм та тероризм загрожують безпеці не лише Казахстану, а й усього світу. Він закликав все населення республіки до пильності, рішучого припинення закликів до насильницьких протиправних дій та допомоги правоохоронним органам. «Держава, - запевнив він, - вживе додаткових заходів щодо боротьби з тими, хто намагається розхитати суспільство та країну».
Нагадаємо, в Актобі група осіб здійснила збройні напади на магазини зброї та військову частину Національної гвардії, внаслідок чого загинули семеро людей, у тому числі троє військовослужбовців. Є поранені. За даними МВС Казахстану, під час проведення антитерористичної операції ліквідовано 13 злочинців; шістьох людей оголошено в розшук.
Загалом йдеться про безпрецедентні в новітній історії Казахстану терористичні акти. Питання, звідки в них «ростуть ноги», і наскільки близьке до реальності твердження Назарбаєва про причетність до них деяких країн Заходу. На даному етапі, ймовірно, ніхто не може з упевненістю сказати, яка саме структура на Заході організувала теракти, оскільки для терористичної активності достатньо існування ряду енергійних ісламістських фондів на Близькому Сході та в інших регіонах.
З іншого боку, підозри Назарбаєва щодо Заходу також можуть виявитися небезпідставними, оскільки останній виступає конкурентом зближення Астани з Пекіном та противником євразійської інтеграції. Зараз очевидно одне: заворушення та теракти в Казахстані мали добре організований характер, і, ймовірно, тут справа не обійшлася без спецслужб іноземних держав і досить добре розгалуженого вреспубліці неурядового сектора, контролю над яким сильно кульгає, якщо взагалі немає.
Не випадково Назарбаєв на нещодавньому засіданні Ради безпеки наголосив, що у низці іноземних держав, включаючи США, Ізраїль та Німеччину, діють різні механізми, спрямовані на забезпечення прозорості використання коштів із іноземних джерел. Він доручив уряду вивчити відповідний закордонний досвід та подати пропозиції щодо моніторингу іноземного фінансування громадян та організацій Казахстану.
Незважаючи на зовнішній спокій Москви, від терористичної активності в Казахстані у неї виник новий головний біль: адже Актобе вважається базою екстремістів, яка може бути задіяна зовнішніми силами в будь-який час.
Словом, ситуація є досить складною, виходячи хоча б з того, що терористи намагалися заволодіти зброєю не лише в магазинах відповідної товарної номенклатури, а й рушили у військову частину Національної гвардії. Це означає, що події в Актобі не епізод вульгарного екстремізму, а щось більше – як мінімум, відкритий виклик влади та загроза її повалення не просто кримінальними елементами, а діячами вищого польоту, які ризикнули піти на лобове зіткнення з військовими, а, по суті, на справжню розвідку боєм.
Все це означає, що Україна стоїть перед новими небезпеками, адже вона не тільки має спільний кордон із Казахстаном протяжністю 7,5 тисяч кілометрів, а й розглядає його як сферу свого впливу та підвищеного геополітичного інтересу.