Хвороба Канавана Аутосомно-рецесивні хвороби Генетичні захворювання Все про гени!
Хвороба Канавана - це одне з найпоширеніших захворювань, які виникають у дитинстві та впливають на роботу мозку (церебральний розлад). БК відноситься до групи генетичних захворювань, яка називається лейкодистрофії. Лейкодистрофії характеризуються дистрофією фосфоліпідного шару клітин мієлінової оболонки аксонів нейрона. Ген, мутація в якому призводить до розладу, розташований в 17 хромосомі.
Історія
БК вперше була описана в 1931 році Миртелем Канаваном (Myrtelle Canavan).
Щодо того, коли було визначено ген, який бере участь у виникненні захворювання і як надалі розвивалися події, у вчених досі виникають суперечки. У 1987 році сім'я Грінберсів, у яких було двоє дітей (хворих на хворобу Канавана) надали зразки тканини лікарю Рубену Маталону (Matalon), який працював над визначенням гена, яке викликає це захворювання. Завдяки цьому, Р. Маталон у 1993 році визначив цей ген. Дещо пізніше лікар розробив спеціальний тест, який давав можливість допологового консультування пар, які хотіли визначити ризик народження у них дитини з БК. Хоча вже на той час існувала Організація (фонд) Канавана, яка видавала такі тести безкоштовно всім охочим. Але, незважаючи на це, у1997 році, дитяча лікарня Майямі, (саме тут працював Г. Маталон), запатентувала процес дослідження гена і почала стверджувати, що генетичний тест - це їхня власність, змушуючи таким чином Фонд Канавана вести власні розробки. Саме тому, пізніше, організація Канавана подала позов проти Дитячої лікарні Майямі, внаслідок судового процесу було ухвалено рішення про підписання світовогоугоди на вигідних обох сторін умовах. Цей випадок іноді використовується як прецендент при вирішенні справ про доцільність патентування генів.
Поширеність
Хоча хвороба Канавана може виникнути у будь-якій етнічній групі, проте найчастіше від неї страждають євреї ашкеназі, які переважно проживають на території Східної Європи. Одна людина з 40 (єврейського походження) серед мешканців Східної Європи є носієм цього захворювання.
Патофізіологія
Хвороба Канавана успадковується зааутосомно-рецесивним типом. Тобто, якщо батьки дитини є носіями захворювання, то ймовірність того, що ця дитина матиме цей розлад, становить -25%. Саме тому для батьків-носіїв рекомендується здійснити генетичне тестування та звернутися за генетичною консультацією. БК викликана дефектним геномASРА, що відповідає за синтез ферментуаспартоацилази. Цей фермент розщеплює молекули N-ацетил аспартату, яка типово утворюється в тканинах нервової системи, зокрема головному мозку. Зниження активності аспартоацилази порушує процес розщеплення N-ацетил аспартату, що призводить до порушення процесу утворення мієлінової оболонки нервових волокон у головному мозку.Мієлінова оболонка - це складний за будовою шар жирів, який покриває нервові клітини та діє як ізолятор, що дозволяє здійснювати ефективну передачу нервових імпульсів.
Симптоми
Симптоми хвороби Канавана, які з'являються в ранньому дитинстві і швидко прогресують, можуть включати розумову відсталість, втрату раніше набутих моторних навичок (моторики), виникнення труднощів при харчуванні, дефектим'язового тонусу (тобто слабкість або жорсткість м'язів), поява труднощів при триманні голови та макроцефалію (це явище, коли голова значно більша за норму, по відношенню до тіла). Також можуть спостерігатися параліч, сліпота або судоми.
Лікування
Від хвороби Канава на сьогодні не існує ні ліків, ні єдиного стандартного курсу лікування. Лікування симптоматичне та підтримуюче, але на сьогоднішній день є експериментальне лікування, яке здійснюється з використанням цитрату літію. Коли людина має БК, його (чи її) рівень N-ацетил аспартату у крові хронічно підвищений. Дослідження, які проводилися на лабораторних щурах (у яких штучно індуковано хворобу Канавана), довели, що цитрат літію істотно знижує рівень N-ацетил аспартату.
Дослідження на людях показують, що прояв захворювання, а також рівень N-ацетил аспартату в крові відновлювався після двотижневого періоду вимивання. У звіті про результати дослідження було зазначено, що рівень N-ацетил аспартату знизився в досліджуваних регіонах мозку, а значення магнітно-резонансної спектроскопії були такими, як при нормальному розвитку та мієлінізації. Ці дані дають можливість передбачити проведення більш розгорнутого випробування впливу літію, який може використовуватися як підтримуюча терапія для дітей з хворобою Канавана у яких рівень N-ацетил аспартату істотно підвищений.
Крім того, сьогодні проводяться експериментальні дослідження можливості проведення генної терапії. Її суть полягає в тому, щоб клонувати здоровий ген, і замінити їм існуючий (дефектний), який викликає розвиток хвороби Канавана.
Прогноз
Якщо БК не лікувати, то в такому разі смерть як правилонастає протягом 4-х років. Тривалість життя осіб, хворих на БК при застосуванні генної терапії істотно зростає (так, зазвичай уражені хворобою Канавана люди при такому лікуванні доживають до 20 років або ж у деяких випадках розвиток захворювання взагалі припиняється на деякий час).
Поточні дослідження
Дослідження, які проводяться із застосуванням добавок триацетину (гліцеринтріацетату), при використанні їх лабораторних мишей – досить оптимістичні. Триацетин, який за хімічними властивостями ферментативно розщеплюється до ацетату, краще проходить через гематоенцефалічний бар'єр ніж негативно заряджений ацетат. Це дослідження проводить сьогодні команда вчених під керівництвом Паола Леоне в Університеті медицини та стоматології штату Нью-Джерсі, м. Камден, Нью-Джерсі (США).
Генна терапія мозку на даний момент проводиться в Лікарні університету Купера (Cooper University Hospital). Ця процедура передбачає встановлення мозок шести катетерів, якими вводиться розчин, що містить 600 - 900 млрд. штучно створених вірусних частинок. Цей вірус - модифікована версія аденоасоційованого вірусу, який призначений для заміни ферменту аспартоацилази. У дітей, яких лікували за допомогою цього методу, відбулося суттєве покращення, у тому числі відбулося помітне збільшення кількості мієліну та зниження рівня нейротоксичного N-ацетил-аспартату.